м чином, самому собі єдиним критерієм істини. p> Змінити спрямованість дитини на раціональне сприйняття світу в умовах уроку складно. Набагато краще цієї мети відповідають позакласні та позашкільні заходи: виїзди за місто, походи, паломництва, спільна праця. Що таке близькість і взаємна довіра діти найкраще розуміють, коли стають необхідними взаємодопомога і вміння вирішувати завдання спільно. Однак і на уроці вчитель може викладати навчальний матеріал так, щоб заохочувати в дітях моральні і естетичні почуття. Величезні резерви для цього закладені в шкільні предмети гуманітарного, природничо-наукового і релігієзнавчого циклів.
Другий дуже важливим завданням у викладанні дітям навчального матеріалу є несуперечливість, узгодженість і взаємодоповнюваність відомостей, одержуваних дітьми з різних курсів. Тобто викладачі - В«предметникиВ» завжди повинні мати на увазі, що проходять діти в даний момент з інших дисциплін і, за можливості, протягувати від одного навчального курсу до іншого сполучні ниточки, які дозволили б учням сприйняти матеріал цілісно і усвідомити основні світові закономірності. Прекрасним виховальне засобом є аналогії і паралелі. У дітях дуже розвинене образне мислення, тому символічні і алегоричні способи передачі понять можуть допомогти пояснити дітям сенс багатьох духовних понять, що насилу піддаються формальному словесному опису.
3. Виховні можливості, закладені у формі проведення уроку.
Як можна змінити форму проведення уроку, щоб зробити його більш ефективним у виховному відношенні? Очевидно, перейти від лекційного монологу, як мінімум, до діалогу між вчителем і відповідає учнем, а в кращому випадку побудувати урок як колективну творчу роботу. Значить, по-перше потрібно учнів В«розговоритиВ», пробудити в них інтерес до відкритого спілкування та висловлення своїх поглядів, пошуку істини, по-друге, в процесі такого відкритого спілкування сприяти внутрішній роботі хлопців з осмислення своєї позиції, самоаналізу, порівняння та узагальнення своїх поглядів і поглядів інших людей, поваги особистісних особливостей і світогляду співрозмовників. Тобто спонукати учнів самостійно мислити і формулювати свої думки, а не тільки пасивно слухати інформації, пропонованої вчителем.
Такому ж творчого переосмислення можуть піддатися і інші неодмінні атрибути школи: оцінки, іспити, дисциплінарні методи і стягнення. Деякі педагоги ставлять під сумнів саму їх необхідність, але повинно все ж уникати В«революційнихВ» крайнощів. Система контролю знань, так само, як і дисциплінарна система повинні зберегтися. Зміни вимагає зовсім інше - ставлення до них педагогів. Ці поняття повинні перестати розумітися як якісь кумири і стати тим, чим їм має бути - нормальними інструментами педагогічної діяльності. Тобто 5-бальна шкала оцінки знань може залишитися за основу, * але нехай при цьому вона придбає інше звучання. Адже за допомогою позначки можна не просто констатувати факт знання або не знання учнем матеріалу...