жає існуючий баланс інтересів суспільства (меншою мірою, держави), освітніх інститутів, роботодавців, а також споживачів послуг. p> третє, і цей висновок є закономірним узагальненням всього сказаного вище, в тій мірі, в якій наявна воля до підвищення соціальної та економічної ефективності освіти, розвитку кадрового ресурсу російського суспільства, компетентнісний підхід неминуче буде затребуваний. Проблема, однак, полягає в тому, що розуміння компетентнісного підходу і стратегія його впровадження повинні бути співвіднесені не тільки з уже наявними науковими розробками, але, в першу чергу, з відбуваються змінами нормативно-правового, економічного, соціально-психологічного статусу освіти, перспективами східно -європейської та всеєвропейської інтеграції, а також внутрішніми проблемами, обмеженнями і ризиками розвитку російської освіти.
Ще одна важлива проблема впровадження компетентнісного підходу пов'язана з забезпеченням наступності між існуючою нормативно-правовою базою атестаційних процедур і знову розвивається підходами, у зв'язку з чим, рішення не можуть не мати компромісного характеру. Так, в результаті аналізу існуючих стандартів СПО та ВПО в області педагогічної освіти, ми прийшли до висновку, що найбільш оптимальною формою представлення моделей освітньо-професійної компетентності педагогів буде трирівнева модель, що включає наступні компоненти:
1) Характеристика базового рівня компетенції, відповідного загальної орієнтуванні випускника в майбутній діяльності, знанню основних нормативів і вимог, а також - наявності загальних уявлень про освітню ситуації в Росії і в світі. Відповідно, базова компетенція визначається по відношенню до об'єктів (законодавчим актам, науковим текстам і пр.), при цьому використовується наступні показники:
В· відтворення основних ідей документів, знання орієнтовних термінів та суб'єктів, відповідальних за їх реалізацію;
В· співвіднесення інформації з джерелом (тобто знання того, де відповідна інформація може знаходитися);
В· коментування текстів (тобто співвіднесення нормативів - реальним подіям, виявлення проблем і суперечностей та ін.)
2) Характеристика проміжного рівня компетенції, відповідного правильним діям в деяких типових, стандартних ситуаціях. Відповідно, для визначення проміжного рівня вводиться уявлення про критерії (тобто узагальнених формулах дій) і показниках (тобто матеріалізованих продуктах дій). Показниками сформованості відповідних критеріїв є:
В· уточнення змісту окремих понять і термінів, пояснення їх застосування в практичних ситуаціях;
В· рішення практичних завдань викладацької діяльності;
В· вирішення теоретичних завдань у зв'язку з професійною діяльністю;
В· елементарний аналіз і самоаналіз діяльності, у тому числі, написання звітів, корекція помилок у документації, допомогу колегам при вирішенні спірних ситуацій.
3) Характеристика професійного рівня компетенції, відп...