вони автоматично повторюють сподобалися їм фрази, приводячи в захоплення і розчулення батьків, упевнених у зв'язку з цим у виключній обдарованості своєї дитини. p align="justify"> аутичних діти, як правило, ні до кого не звертаються з прямими питаннями, ухиляються від прямих відповідей на питання, звернені до них (часто вони їх навіть не чують). У них можуть бути порушені інтонація, ритм мови, вони невірно ставлять наголоси у словах. Навчити їх говорити правильно досить важко, так як вони не усвідомлюють необхідності цього. p align="justify"> Чи не сприймаючи свого "Я", що не відчуваючи свого тіла, його меж, діти з порушенням спілкування відчувають і певні труднощі при формуванні навичок самообслуговування. Як правило, вони пізніше інших дітей навчаються одягатися, роздягатися, вживати за призначенням горщик. Причому багаторазовий показ одного і того ж дії не призводить до бажаного результату: дитина не освоює його. p align="justify"> К. С. Лебединська вважає, що без своєчасної діагностики та медико-педагогічної допомоги значна частина цих дітей стає навчання неможливе і не пристосованою до життя взагалі. І навпаки, при ранньому виявленні порушення і своєчасно проведеної корекційної роботи більшість аутичних дітей можна підготувати до навчання, а нерідко - і розвинути їх потенційні здібності. p align="justify"> Як виявити дитини з аутизмом.
Аутизм - це медичний діагноз, і звичайно ж таки, ставити його має право тільки фахівець. Оскільки часто аутична дитина має цілим комплексом характерних поведінкових особливостей, то першочергове завдання - визначити, яке саме порушення є провідним в кожному конкретному випадку. Адже проводити корекцію всіх порушень одночасно неможливо. Проте діагностика порушень часто викликає труднощі навіть у фахівців. p align="justify"> Можливо, це пов'язано з дуже широким спектром проявів аутизму, можливо - з недостатньою вивченістю причин цього захворювання. І до тих пір, поки вчені не визначать більш точно, від чого виникає дана недуга, щоразу при виявленні аутизму в дітей, а значить, і при складанні корекційної програми для кожної дитини, будуть виникати проблеми. У нас ще мало досвіду такої роботи, оскільки на практиці ми зазвичай зустрічаємося лише з дітьми, з окремими рисами аутизму. p align="justify"> Однак перераховані труднощі не звільняють нас від виконання складної роботи з виявлення дитини з аутизмом в групі дитячого саду або в класі. Безумовно, діагноз повинен ставити тільки лікар. Завдання ж педагога - виявити таку дитину, допомогти йому адаптуватися в дитячому колективі і направити до фахівців. У нашій практиці були випадки, коли порівняно "благополучні" аутичні діти потрапляли до лікаря тільки перед вступом до школи. Якби педагоги помітили проблеми цих дітей раніше і порадили батькам звернутися до фахівців, напевно, адаптація дитини до шкільного навчання проходила б більш гладко. p align="justify"> Оскільки в арсеналі педагога, на жаль, майже немає спеціаль...