> Першочергова міра, до якої вдається японська фірма у відповідь на тимчасове зниження попиту на її продукцію на ринку, полягає у скороченні загальної кількості годин роботи з метою розділення тягаря наслідків даних змін між усіма членами бригади. Інша міра полягає в напрямку деяких працівників на навчальні програми або на інші роботи, на які падіння попиту не вплинуло так сильно. Тим не менш, у випадку, коли заздалегідь очікується довгострокове або перманентне зниження попиту і загальні витрати від використання надмірного числа працівників однозначно перевершать можливий прибуток від збереження контекстуальних навичок, то звільнення стають неминучими навіть у японської фірмі. Не існує певних критеріїв, що показують якого працівника японська компанія повинна звільнити в першу чергу. Однак, більш літні працівники є найбільш уразливими для звільнення. p align="justify"> 3. Порівняльний аналіз американської та японської стратегії управління
В американській промисловості протягом тривалого періоду спостерігалося стабільне зростання продуктивності. Протягом 20 років після другої світової війни збільшення продуктивності праці складала щорічно 3%, тобто на 0.6-0.8% більше, ніж у Японії, Англії, Німеччини. У 1960 р. 95% автомобілів, сталі та побутової електроніки на ринках Америки було вироблено в США, а американський бізнес мав 25% світового ринку промислової продукції. p align="justify"> Раптово картина світової економіки та лідерства в продуктивності праці різко змінилася. У період з 1973 по 1983 р. зростання продуктивності в США падав приблизно на 0.4% на рік. У 1979 р. падіння продуктивності склало фактично вже 2%. Частка американського експорту на світовому ринку знизилася на 11%. Ще більше спантеличував той факт, що частка американської промисловості на внутрішньому ринку автомобілів впала до 79%, сталі - до 86%, а побутової електроніки - до 50%. За темпами зростання продуктивності праці США відстали від багатьох торгових партнерів і конкурентів. У Японії ж зростання продуктивності праці був значно вище середньосвітового показника. Ця ж тенденція продовжувала діяти і в 80-х роках. Однак у 1983 р. ця тенденція повернулася вспять. p align="justify"> В«Перша реакція американських менеджерів на падіння продуктивності і втрату ринків був пошук винних. Японія, вважали вони, веде нечесну конкуренцію, оскільки там дешеву працю і уряд дає субсидії; надмірне урядове регулювання підриває американську промисловість; у профспілок занадто багато прав; інфляція; зростання цін на енергію. У цих твердженнях була і частка правди. Але при уважному і ретельного вивчення проблеми розкрилися цікаві факти. Наприклад, положення з вартістю енергії, урядовим регулюванням, вартістю робочої сили в американській промисловості виявилося менш обтяжливим, ніж у зарубіжних партнерів. Абсолютно не сприймався той факт, що американські споживачі набувають японські автомобілі та електроніку не тому, що вони дешевші, а тому, що вони к...