одиться порівнювати очікувану цінність того, що буде отримано, з очікуваної цінністю того, що буде втрачено.
У практичних підрахунках цей показник визначається відношенням результатів виробництва до витрат.
Однак такий оціночний показник недосконалий. По-перше, він не характеризує вироблений продукт з точки зору його відповідності суспільному попиту. По-друге, часто у витратах сумуються прямі вкладення коштів і не оцінюються окремі наслідки. Наприклад, при будівництві електростанцій на Волзі обсяг вироблюваної електроенергії зіставлявся з витратами на будівництво і виходило, що енергія волзьких ГЕС - найдешевша у світі. Тим часом, на дні штучних водосховищ опинилися мільйони гектарів найкращих заплавних земель. Був порушений природній водний стік, на шляху міграції осетрових стад до своїх нерестовищ виникли перепони. Як би ХХ століття не став для цієї цінної риби останнім.
Для оцінки такого складного і багатогранного процесу як економічний прогрес одного показника, хай навіть найдосконалішого, недостатньо. Потрібна система вимірників для його різних сторін. Для характеристик використання живої праці застосовується показник продуктивності праці. Він розраховується відношенням вартості виробленого продукту до середньорічної чисельності зайнятих працівників, тобто до витрат живої праці. Своєрідним барометром ефективності господарювання є норма прибутку.
Показник фондовіддачі характеризує рівень ефективності використання основних виробничих фондів і визначається діленням вартості продукту на суму фондів. Зворотною величиною є фондомісткість продукції.
Матеріаломісткість і енергоємність продукції характеризують рівень витрат матеріалів або електроенергії на вироблення одиниці продукції.
Факторами підвищення ефективності виробництва є:
. Прискорення науково-технічного прогресу.
. Структурна перебудова народного господарства.
. Удосконалення господарського механізму.
. Підвищення соціальної активності населення.
.4 Теорія економічної рівноваги та ефективності росту
Забезпечення збалансованості і пропорційності у розвитку економічних процесів є центральною проблемою суспільного відтворення. Рівновага в господарській діяльності припускає підтримку наступних умов відтворення: - всі індивіди повинні знайти на ринку предмети споживання відповідно з купівельною спроможністю;
всі підприємці в змозі знайти на ринку необхідні їм виробничі ресурси;
весь продукт минулого року повинен бути реалізований.
Теоретично рівновагу означає повну відповідність між виробництвом і потреб?? Еніем, пропозицією і попитом, виробничими витратами і результатами, рухом матеріально-речових і фінансових потоків. Це загальна закономірність розвитку природи і суспільства. Відмінності існують лише в механізмі досягнення такої рівноваги. Однак, навіть за ідеальної вільної конкуренції чи ідеальному плануванні досягнення повної збалансованості у всіх ланках системи господарювання неможливо. Це всього лише тенденція, внутрішня спрямованість у розвитку економічних процесів.
У реальній економіці спостерігаються рі...
