в умовах, відмінних від нормальних, то виникає додаткова похибка, що збільшує загальну похибка приладу. До додаткових погрішностей відносяться: температурна, викликана відхиленням температури навколишнього середовища від нормальної, настановна, обумовлена ??відхиленням положення приладу від нормального робочого положення, і т.п. За нормальну температуру навколишнього повітря приймають 20 ° C, за нормальний атмосферний тиск 101,325 кПа.
узагальнених характеристикою засобів вимірювання є клас точності, який визначається граничними значеннями допускаються основної та додаткової похибок, а також іншими параметрами, що впливають на точність засобів вимірювання; значення параметрів встановлено стандартами на окремі види засобів вимірювань. Клас точності засобів вимірювань характеризує їх точностні властивості, але не є безпосереднім показником точності вимірювань, які виконуються за допомогою цих засобів, так як точність залежить також від методу вимірювань та умов їх виконання. Вимірювальних приладів, межі допустимої основної похибки яких задані у вигляді наведених основних (відносних) похибок, привласнюють класи точності, обрані з ряду наступних чисел: (1; 1,5; 2,0; 2,5; 3,0; 4,0 ; 5,0; 6,0) * 10 n, де показник ступеня n=1; 0; ? 1; ? 2 і т.д.
. Класифікація похибок за характером прояву
· Випадкова похибка - похибка, що змінюється (за величиною і за знаком) від вимірювання до вимірювання. Випадкові похибки можуть бути пов'язані з недосконалістю приладів (тертя в механічних приладах і т.п.), тряскою в міських умовах, з недосконалістю об'єкта вимірювань (наприклад, при вимірюванні діаметру тонкого дроту, яка може мати не зовсім круглий перетин внаслідок недосконалості процесу виготовлення ), з особливостями самої вимірюваної величини (наприклад при вимірюванні кількості елементарних часток, що проходять в хвилину через лічильник Гейгера).
· Систематична похибка - похибка, що змінюється в часі за певним законом (окремим випадком є ??постійна похибка, що не змінюється з часом). Систематичні похибки можуть бути пов'язані з помилками приладів (неправильна шкала, калібрування тощо), неврахованими експериментатором.
· Прогресуюча (дрейфова) похибка - непередбачувана похибка, повільно змінюється в часі. Вона являє собою нестаціонарний випадковий процес.
· Груба похибка (промах) - похибка, що виникла внаслідок недогляду експериментатора або несправності апаратури (наприклад, якщо експериментатор неправильно прочитав номер ділення на шкалі приладу або якщо сталося замикання в електричному ланцюзі).
5. Класифікація похибок за способом вимірювання
· Похибка прямих вимірювань - обчислюються за формулою
де: t = S x ? s ; S x - середня квадратична похибка, а? s - коефіцієнт Стьюдента, а А - число, чисельно рівне половині ціни поділки вимірювального приладу.
· Похибка непрямих відтворюваних вимірювань - похибка обчислюється (не вимірюються безпосередньо) величини:
Якщо F = F ( x 1, x 2 ... x n ), де x i - безпосередньо вимірювані незалежні величини, що мають похибка? x i , тоді:
· Похибка непрямих невідтворених вимірювань - обчислюється за принципом прямий похибки , але замість x i ставиться значення отримане в процесі розрахунків.
. Похибка вимірювання і принцип невизначеності Гейзенберга
Принцип невизначеності Гейзенберга встановлює межу точності одночасного визначення пари спостережуваних фізичних величин, що характеризують квантову систему, описуваних некоммутірующімі операторами (наприклад, координати і імпульсу, струму і напруги, електричного і магнітного поля). Таким чином, у квантовій механіці постулюється принципова неможливість одночасного визначення з абсолютною точністю деяких фізичних величин. Цей факт накладає серйозні обмеження на застосовність поняття «справжнє значення фізичної величини».
Висновок
Дуже важливо при вимірах розраховувати похибка, щоб отримати більш точний результат. Важливо також знати при...