ьшість запозичень пов'язані з розвитком науки, торговельних відносин, культури, та ін. Надалі багато з таких слів втрачають свій дивовижний або вузькоспеціальний окрас і входять в активний словниковий запас. Приміром, в 50-70гг. XX століття в російській мові з'явилося безліч слів пов'язаних з розвитком космонавтики: космонавт, космодром, Космобачення, телеметрія, космічний корабель і ін. Зараз же вони абсолютно загальновживаним і звичні вуху носія мови.
Інша причина зовнішніх запозичень - позначення спеціального виду деяких предметів. Приміром, щоб позначити особливий сорт варення (у вигляді густої однорідної маси) в мові зміцнилося англійське слово джем. Також запозичуються і наукові та технічні терміни: лат. трансформатор - рус. перетворювач; лат. компресія - рус. стиск; франц. пілотувати - рус. управляти.
Що стосується внутрішньомовних причин, то тут можна спостерігати властиву всім мовам тенденцію до скорочення описових зворотів на однослівні. Наприклад: снайпер - замість влучний стрілець, спринт - замість біг на короткі дистанції і т.д. Другий внутрішньомовний фактор, що сприяє запозиченню іншомовної лексики - закріплення в мові слів з певною структурою, наприклад, морфологічної. У XIX ст. російською мовою з англійського були запозичені такі слова, як джентльмен і полісмен. Вже в кінці XIX - початку XX ст. до них додалися спортсмен, рекордсмен, яхтсмен (всі вони мають значення особи і загальний елемент - мен). На сьогоднішній день, в мові присутня досить значна група подібних слів: бізнесмен, конгресмен, кросмен та ін.
Також не варто забувати, що причиною запозичення слів може стати і мода на іноземні слова. В останні роки таким шляхом було запозичене безліч слів: харизма, сек'юріті, ексклюзивний, прайс-лист, тінейджер та багато інших.
Запозичення розрізняються не тільки за способом появи в мові, але і за ступенем їх освоєності:
· Слова, освоєні мовою. До групи слів, освоєних мовою, ставляться повністю «перероблені» і міцно ввійшли в побут, - пальто, автомобіль, футбол;
· Слова-інтернационалізми. Слова, поширені в багатьох мовах світу і освічені, в основному, від грецьких і латинських слів - міліметр, телефон, філософія;
· Слова, що позначають предмети, явища і процеси, притаманні іншим країнам або народам (екзотизму), - сієста, ланч, сельва;
· Вкраплення іноземних виразів - стійкі вирази, широко вживані в розмовній і письмовій мові (варваризми). Приміром: З est la vie (Таке життя!), Happy end (Щасливий кінець).
Окремо можна відзначити т.зв. слова-кальки, утворені на основі граматичної конструкції іноземного слова, що послужила майданчиком для нового російського слова - наприклад, хмарочос (англ. sky-scraper).
До числа іншомовних запозичень слід віднести не тільки окремі слова, а й деякі словотворчі елементи: грецькі приставки а-, анти-, архі-, пан-: аморальний, антіперестроечний, архінелепий, Пангерманський; латинські приставки де-, контр-, транс-, ультра-, інтер-: деградація, контргра, трансєвропейський, ультралівих, интервокальной; латинські суфікси -изм, -іст, -репетування, -тор та ін .: хвостизм, гармоніст, комбінатор. Такі приставки і суфікси отримали міжнародне поширення.
За характером, обсягами запозичень в російській мові можна відстежити шляхи історичного розвитку мови, шляхи міжнародних подорожей, зв'язків і наукового розвитку, і, відповідно, схрещення російської лексики і фразеології з іншими мовами. Так, в історії мови змінювалися періоди запозичення. Серед них виділяють періоди переважного запозичення:
· з германських мов і латини (праслов'янський період);
· з грецької, а потім і старо-/церковнослов'янської мови (епоха християнізації);
· з тюркських мов (особливо XVI-XVII століття, під впливом Османської імперії);
· з польської мови (XVI-XVIII століття);
· з нідерландського (XVIII), німецької та французької (XVIII-XIX століття) мов;
· з англійської мови (XX - початок XXI століття).
Багато іноземні слова, запозичені російською мовою в далекому минулому, настільки їм засвоєні, що їх походження виявляється тільки за допомогою етимологічного аналізу. Такими є, наприклад, деякі запозичення з тюркських мов, так звані тюркізми. Слова з тюркських мов проникали в російську мову з тих пір, як Київська Русь межувала з такими тюркськими племенами, як булгари, половці, берендеї, печеніги та інші. Приблизно до VIII-XII століть відносяться такі давньоруські запозичення з тюркських мов, як намет, перли, кумис, ватага, віз, орда [Ярцева, 1998. с. 158].
Помітний слід в російській...
