іляли велику увагу міністерським професійним школам, законодавчим ініціативам уряду в галузі народної освіти. Питання професійної освіти, діяльність окремих професійних навчальних закладів досліджувалися на тлі народної освіти в цілому. Позитивною стороною цих робіт було використання широкого кола документів і матеріалів, малодоступних дослідникам інших напрямків. Однак спеціальні дослідження, присвячені питанням професійної освіти, серед них відсутні. Набагато більше було досліджень ліберально-демократичного спрямування. До них можна віднести праці Н.Ф. Бунакова, С.А. Володимирського, Б.Б.Веселовского, Е.А. Звягінцева, П.Ф. Каптерева, Н.А. Корфа, Г.А. Фальборка, В.І. Чарнолуского, Н.В.Чехова та ін. Названими авторами ширше і різноманітніше ставилися проблеми народної освіти. Вони критикували позиції навчального відомства в питаннях професійної освіти, закликали до прискорення і демократизацію системи освіти, у тому числі при організації професійних навчальних закладів. Разом з тим, серед робіт цих авторів немає всеосяжних досліджень, які розкривали б власне педагогічні проблеми становлення системи професійної освіти в країні: зміст, форми, методи та інші питання підготовки професійних кадрів [5].
Стан та розвиток освіти на Уралі і в Башкирії було освітлено в працях наступних дореволюційних дослідників Є. Алякринский, М. Акмулли, І. Ардашева, К. Бєлавіна, Н.Н. Блінова, А.В. Васильєва, П.Н. Григор'єва, С.А. Дворжецький, А.А. Ітина, А.О. Кисільова, В. Костянтинівського, А. Любимова, Н.А. Матвєєва, М.І. Обухова, А. Полікарпова, З. Расулева, С. Рибакова, Д.Д. Смишляєва, М. Троїцького, А. Туркіна, М. Уметбаева, П. Ципляева, В. Шишонков, Р. Фахретдинова та ін. Названими авторами був зібраний великий фактологічний матеріал, вони приділили увагу окремих питань професійної освіти. Так, башкирськіі татарські просвітителі і педагоги, що природно, акцентували увагу на мусульманському секторі освіти. Інші автори зверталися до фактів, що належать до державних ініціативам в галузі освіти. І хоча у названих дослідників відсутні узагальнюючі роботи, висновки і висновки, їхні праці є цінним джерелом інформації.
У цілому історичні дослідження до 1917 р досягли певного успіху у вивченні проблем народної освіти, як у загальноукраїнському масштабі, так і в рамках Південноуральського регіону: був накопичений і систематизований великий фактичний матеріал, в основному з історії початкової і середньої школи, порушені окремі питання професійної освіти і навчальних закладів цієї сфери. У той же час недоліками робіт авторів дорадянського періоду є як локальна обмеженість, відсутність узагальнюючих робіт в цілому по народному освіти, так і невиділений професійної освіти в якості окремої проблеми дослідження [6].
Новим етапом у вивченні питань народної освіти в Росії і в регіоні слід назвати період з 1917 р Основами становлення і розвитку історії освіти в цілому та професійного зокрема в загальноукраїнському масштабі займалися багато дослідників. Серед них: Т.А. Абдулмуталінова, П.Ф. Анісімов, А.М. Арсеньєв, П.Р. Атутов, С.Я. Батишев, М.В. Богуславський, Г.Д. Бухарова, А.М. Ввічливий, В.М. Величкина, Р.Б. Вендровская, А.Н. Веселов, Г.М. Романцев, Є.Ю. Ромашина, К.І. Салімова, В.А. Сластенин, ВЛ. Струмінський, В.Е. Смирнов, Н.Н. Смирнов, Є.В. Ткаченко, Х.Ш. Тенчуріна, Ф.Ф. Шамах, П.Н. Шімбірев, М.Ф. Шабаева, М.І.Ескін та ін. У працях цих дослідників є як узагальнюючі роботи, так і ті, які розкривають окремі аспекти становлення та розвитку професійної освіти в Росії.
До перших дослідникам радянського періоду, які висвітлюють питання історії освіти в Башкирії, відносяться: Ш.К. Абзанов, Г. Газіз, Г. Ібрагімов, А. Салазкін та ін. Їхні роботи, які відрізнялися прямолінійністю і категоричністю оцінок, висвітлювали окремі проблеми початкової російськомовної та мусульманської школи. Спеціальні дослідження, розкривають питання професійної освіти, відсутні [7]. З середини 30-х років з'являються перші дисертації та монографії історико-педагогічного характеру, які аналізують питання становлення та розвитку початкової школи краю. Однією з перших в цьому ряду була дисертація К. Ідельгужіна «До питання історії башкирської школи», написана в 1935 р [2]. У дослідженнях 30-40-х рр. помітно підвищення наукового рівня, в них широко використані друковані та архівні матеріали. У роботах цього періоду розкривається проблема становлення особливого типу «інородческой» школи для башкирів і татар, а також те, а також питання підготовки вчителів. На початку 50-х років з'явилися роботи, що висвітлюють проблеми жіночої школи і питання жіночої освіти та виховання.
Помітний внесок у сучасне осмислення загальних проблем всієї системи дореволюційного освіти внесли дослідження М.Н.Фархшатова [8]. У його роботах розглядаються питання шкільної політики царського уряду, особливості орга...