ідміну Від нехудожньої). 2) Віршованій твір На Відміну Від художньої прози (например, лірика, драма або роман у Віршах, поема, народний епос старовини и середньовіччя). Поезія и проза - дві основні тіпі мистецтва слова, что розрізняються способами организации художньої мови, передусім Будовий ритму. Ритм поетичної мови створюється виразности діленням на рядки. У поезії Взаємодія віршової форми Із словами (зіставлення слів в условиях ритму и рим, виразности Виявлення звукової Сторони мови, взаємовідношення рітмічніх и синтаксичних будов) створює щонайтонші відтінкі и зрушення художнього СЕНС, что іншімі спосіб не втілюються. Поезія основном монологічна: слово персонажа однотипних з авторським. Межа поезії и прози відносна; існують проміжні форми: рітмічна проза и вільний вірш.
Тож, бачим, что поезія - частина художньої мови.
Мова художньої літератури (поетична мова) - наднаціональній тип мови, много характерних рис якої, проти, віявляються только у рамках творчості письменників певної нації и только при порівнянні з нормами и особливую відповідної национальной мови. Мова будь-якої нації проявляє себе двояко. По-перше, вона вікорістовується при спілкуванні людей в побуті - и в цьом випадка віявляється розмовності, живою (тобто відносно вільною від багатьох літературних норм). По-одному, ее застосовують в усіх видах письмовий текстів, и це! Застосування накладає на мову ряд обмежень, інакше Кажучи, нормує ее, щоб носії мови, что представляються населення різніх регіонів країни, Різні соціальні групи (у тому чіслі вікові та Професійні), могли розуміті одна одного. Така мова віявляється Літературною, вон прагнем дива тією Ідеальною мовою, використовуват якові Було б Зручне суспільству в цілому. Елементи літературної мови складають основу национальной мови. Смороду застосовуються и в побуті, альо Вже в з'єднанні з елементами розмовної мови, использование якіх суперечіть загальнолітературнім стілістічнім нормам. Так, літературна лексика в межах буденної усної мови может поєднуватіся з діалектізмамі, жаргонізмамі ТОЩО. Отже, Межі розмовної мови істотно шірші за Межі літературної.
У свою черго Межі поетичної мови віявляються ще Ширшов. Основу поетичної мови, так само як и розмовної, складають елементи мови літературної. Альо мова художньої літератури далеко не всегда зобов'язує письменників наслідуваті норми літературного стилю мови. Например, КОЖЕН автор вільний складаті власний поетичний словник, включаючі в него НЕ лишь Літературну, но и розмовності, іншомовну та іншу лексику. Цім мова художньої літератури відрізняється від мови літературної [19, 273].
Взагалі стиль мови на мнение А. В. Федорова, є вираженість отношений между планом змісту та планом вираженість. " Стиль це система конкретного использование фонетічніх, Словниковий та граматичного можливіть мови, что віражає відношення мовця чі пишучих до змісту вісловлювання (від нейтрального до різко оцінного), КОЖЕН стиль - и функціонально-мовний, и літературний - предполагает організуючій принцип у доборі и застосуванні елементів мови, что надає Йому своєрідність и відрізняє его от других стілів [35, 58].
Художній стиль мовлення відрізняється від усіх других стілів своєю особливую емоційністю, багатством и розмаїттям мовних ЗАСОБІВ, Якими відтворюється его мовленнєва самобутність.
типів стілетворнімі особливую художнього тексту є певні особливі прикмети - лексічні, фразеологічні и граматичні.
Лексічні, фразеологічні Особливостігри. Це все багатство, розмаїтість лексики бо твори художньої літератури тематично безмежні - неемоційної ї емоційної лексики, даже и просторічної, діалектної ТОЩО. У художній літературі широко Використовують слова и словосполучень з тропеїчнім (грец. Tropos - зворот), тобто переносному, образне значення (метафори, метонімії, синекдохи, епітеті, літоті, алегорії, гіперболі, порівняння та ін.) Якими актуалізується, індівідуалізується, а водночас и типів забарвлюється художній текст [13, 82].
Мову художньої літератури Суттєво характерізує РОЗГАЛУЖ сіноніміка, омонімі, паронімі, антоніми, архаїзмі, історізмі, емоційно забарвлені слова (основном Із суфіксамі про єктівної, а водночас и суб єктівної ОЦІНКИ - Із значень голублівості, пестлівості , зневажлівості, згрубілості), напр .: чорний - чорненький - чорнесенькій - чорнісінькій; small - little - tiny. Будь-яка лексічна одиниця (літературно-нормативне чі діалектне слово, зворот, словосполучень, неологізм, арготизм, архаїзм, екзотичних чі вульгарними словами, слова чи вирази іншомовного походження, скороченню слів і найбільш незвичне его відозміна) может Увійти до складу питань комерційної торгівлі художніх текстів.
граматичні (морфологічні й синтаксичні) Особливості. Художній стиль мови й мовлення є БЕЗМЕЖНИЙ и за граматичний ...
