Варрона). М.В. Ломоносов оцінював їх як короткий виявлення рухів духу raquo ;. Проте, вигуки являють собою клас емоційно-значущих одиниць мови, службовців для вираження безпосередніх емоційних реакцій і волевиявлень мовця. У мовному спілкуванні междометие виступає в основному в якості самостійного висловлювання або синтаксично незалежним компонентом пропозиції, підкоряючись загальному завданню комунікації, формою вираження якої є цілий текст або деяка його частина.
Вигуки, представляючи собою одне з найбільш яскравих засобів емоційно-експресивного вираження, є важливим компонентом процесу спілкування, завдяки своїй особливій функціональному навантаженні. У системі мови вони значно відрізняються від інших типів мовних одиниць за своїми граматичними ознаками і за своєю функцією в мові, як короткі, миттєві форми вираження ставлення мовця до дійсності. У деяких ситуаціях і певних контекстах вигуками можуть виступати ціла фраза або висловлювання.
І так як вигуки надають мови жвавість, вони властиві емоційним реплік і вигуків. Тому основна сфера їх вживання - побутово-побутової стиль, жива невимушена мова. У художній літературі вигуки використовуються для мовної характеристики персонажів; споживані вони і в авторському тексті, передаючи динаміку описуваних подій, ставлення до них автора, раптовість дій, які їх супроводжують звуки, вигуки
Глава 2. Вигуки в італійській мові
. 1 Загальна характеристика італійських вигуків
Визначення Збір матеріалу про вигуках в італійській мові дуже ускладнений у зв'язку з малою кількістю досліджень у цій області навіть серед італійських лінгвістів. Окремо роботи цього практично не присвячуються, частіше більш-менш узагальнено розповідається про них в різних довідниках, граматиках, а також задінеться тема вигуків в наукових роботах про систему мови та іншої лінгвістичної тематики. Тому тема вигуків є певним темним куточком в італійському мовознавстві. У зв'язку з цим ми використовуємо інформацію інших робіт, присвячених вивченню італійських вигуків в яких використовуються витяги з вивчених граматик італійської мови. При зборі матеріалу виникла складність дати точне визначення італійському вигуки. У різних граматиках, статтях і лінгвістичних словниках ми можемо спостерігати безліч відмінностей і доповнень. У граматиці Дардано-Трифон говориться, що вигук - незмінне слово, яке служить для вираження несподіваної реакції людини. Це може бути радість, смуток, обурення, здивування, нетерпіння і т.д.
В італійській мові вигук - та частина мови, яка вважається дев'ятий (la nona parte del discorso - дев'ята частина мови), а також на відміну від інших частин синтаксично не пов'язана з пропозицією, в якому вживається, і сама по собі представляє цілу фразу.
У граматиці Панціні і Вічінеллі підкреслюється, що особливість вигуки полягає в тому, що це не саме по собі вираження почуттів і емоції, а намір говорить вступити в бесіду, поспілкуватися.
Енциклопедія Ріццолі говориться, що в вигуках не відбиваються ніякі поняття, ідеї або концепції, крім виразів почуттів. До того ж, не маючи точного значення, вигук набуває сенсу в залежності від контексту, в якому воно вживається, від тону та інтонації і від жестів, якими, як правило, вигуки супроводжуються.
Трабальц і Аллодах - автори граматики італійської мови за краще утримуватися від будь-яких класифікацій та узагальнень. Все залежить від фантазії мовця і від контексту, в якому вигук вживається. Таким чином, значення вигуки залежить від попереднього висловлювання і від думки мовця в даний момент.
У визначенні вигуків Діно Провенцалом говориться, що вони, будучи самим елементарним звуком, який тільки існує, зазвичай передують думкам, і що в розмовній мові перехід від думки до слова відбувається настільки швидко, що мовець вдається до междометиям , щоб встигнути висловитися.
У практичному керівництві з правопису за редакцією Альдо Габриелли говориться, що вигуки - інтернаціональні одиниці. Якщо, наприклад, людині наступають на ногу в автобусі, не має значення, якої він національності, він неодмінно вигукне ah або ahi raquo ;. Написання може варіюватися від мови до мови, але фонетична структура більш-менш однакова.
. 2 Розподіл вигуків на групи
В італійській мові вигуки традиційно поділяються на 4 групи. Більшість граматичних довідників стверджує, що до них також примикають звуконаслідувальні слова, як різновид емоційно-експресивних слів.
1) Interiezioni proprie
До першої групи відносяться власне вигуки ( interiezioni proprie ), також їх називають первинними вигуками (interiezioni primarie) або прости...
