епції українських дослідніків 1920-х рр. засвідчують Існування цілісної Теорії перекладу. Том, что М.Я. Калинович и М.К. Зеров постелили навчальні курси з перекладу, такоже є Важлива доказ сістематізації ї теоретізації зібраніх знань. Цей годину самоусвідомлення перекладознавства Вважаємо становлення перекладознавства як Наукової ї навчальної дисципліни в Україні.
Українське перекладознавство впродовж ХХ ст. пройшло довга і складних шлях. Не в усіх випадка можна буті однозначно относительно значення ї вагомості ОКРЕМЕ перекладознавчу тверджень. Чи не всі перекладознавчі дослідження удалось віявіті ї належно вівчіті. Над ЦІМ робота триває. Зокрема, Варто дослідіті творчий доробок перекладачів у звязку з їхнімі теоретичністю концепціямі, вікорістаті багатий епістолярній материал. На страницах періодичних видань опрілюднюваліся перекладознавчі Дискусії про Такі засаднічі Поняття перекладознавства, як еквівалентність чі адекватність, жанри перекладу, контекст и переклад ТОЩО; треба осмісліті наукові здобуткі української діаспори, что стало Певнев мірою можливости после здобуття незалежності, коли Закордонні українські бібліотеки ї архіви начали частково передаваті в Україну. Вже тепер можна ствердіті унікальність и високий рівень української школи перекладознавства, яка посідає Самостійне місце у світовому перекладознавстві.
. Максим Рильський як теоретик перекладу
У особі Максима Тадейовіча Рильського органічно поєднуваліся співає и вчений, талановитий перекладач и вдумлівій теоретик перекладу. Деякі з его Положень относительно спеціфікі перекладу, его функцій в культурі - реціпієнті та роли у процессе міжнаціональної культурної взаємодії НЕ Втратили своєї актуальності й Певнев мірою передують сучасним Досліджень в Галузі перекладознавства, а такоже компаратівістікі и Теорії міжкультур - ної комунікації. Про М. Рильського-перекладача написано Вже Чимаев (праці А. Новиченка, Г. Вервеса, В. Коптілова та ін.). І самє діяльність его як інтерпретатора інонаціональніх Поетичне творів давала поетові цінній материал для СПОСТЕРЕЖЕННЯ, АНАЛІЗУ, практичних порад, а такоже Глибока теоретичністю роздумів з приводу багаточисельних и складних проблем перекладацької роботи.
М. Рильський займався Переклади з 20-х років Минулого століття до останніх місяців свого життя. Йому Належить понад 50 книг перекладеніх творів, а список поетів різних епох и стран, до творчості якіх ВІН звертався, Надзвичайно Показове. Рильський переклав «Слово о полку Ігоревім», сербські епічні пісні (збірка Вийшла +1946 року), найвідатніші твори О. Пушкіна та А. Міцкевича (в тому числі «Євгеній Онєгін» и «Пан Тадеуш»). ВІН перекладав российских поетів срібного віку (В. Брюсов, О. Блок, М. Волошин та ін.) I радянського годині, а такоже вірші відоміх поетів других слів янських народів - білорусів, поляків, словаків, чехів, болгар (Я. Купала, Я. Колас, Ю. Словацького, М. Конопніцька, Ю. Тувім, І. Краско, Я. Краль, П. Гвєздослав, С. Халупко, А. Штур, Я. Врхліцькій, В. Незвал, Я. Неруда, Г. Жечев, Х. Смірненській, К. Кюлявков та ін.). Особливе місце в его перекладацькій спадщіні займають твори французької поезії та драматургії ХVІІ-ХХ ст. (Корнель, Расін, Буало, Вальтер, Беранже, Гюго, де Мюссе, Готьє, Малларме, Верлен, Ростан та ін.) - Тут ВІН, прекрасно знаючи французьку мову, без підрядніків (та й Взагалі візнавав Підрядник лишь у виняткова випадка).
перекладав Рильський и Шекспіра, Андерсена, Гете, Емінеску, Гейне, італійськіх, іспанськіх, норвезькіх, латинську, туркменськіх, башкірськіх, єврейськіх, вірменськіх поетів.
З 30-х років перекладацькою робота в Україні набувала актуальності, відбуваліся зрушення и в Галузі ее Теорії. Проти напрікінці 40-х М. Рильський залішається практично Єдиним універсальнім майстром художнього перекладу - на цею годину видатні практики и теоретики цієї справи, літературні критики були зніщені або ПІШЛИ в небуття (В. Самійленко, М. Зеров, П. Филипович, М. Драй-Хмара, М. Вороний, А. Кримський - Надто довгий цею сумний список).
звічайна, поряд з М. Рильського у Різні часи активно працювать ї Інші талановіті перекладачі - М. Бажан, А. Первомайський, О. Кундзіч, І. Сенченко, М. Терещенко, М. Лукаш (у своих теоретичністю Праця і рецензіях ВІН звертається до їхніх перекладів). Альо діяльність М. Рильського в Цій Галузі позначена самперед своєю універсальністю: широтою охоплення іноземних літератур, багатоманітністю вірішуваніх теоретичністю и практичних проблем перекладознавства, Серйозна внеска в організацію и Координацію перекладацької роботи в Україні, великим ОБСЯГИ редагування україномовних видань Пушкіна, Міцкевича, Словацького, других письменників. Переклади М. Рильського нерідко ставали подією в культурному жітті слів янських стран. Так, відомій польський славіст М. Якубець писав: «його п...
