ни з мовою і форми їх взаємодії.
Розвиток когнітивної лінгвістики, підвищення інтересу до проблеми співвідношення мови і культури, мови і мислення, розвиток експериментальних і психолінгвістичних досліджень у сфері співвідношення національних мов і національної свідомості - все це сприяло появі великої кількості термінів, які необхідно визначити, для того щоб розкрити взаємозв'язок мови і культури народу, а так само розібратися в тому що ж таке «концепт».
Останнім часом вираз «картина світу» отримало широке вживання в самих різних галузях гуманітарних наук.
Під картиною світу в найзагальнішому вигляді пропонується розуміти упорядковану сукупність знань про дійсність, що сформувалася у суспільній свідомості. Принциповим є розмежування двох картин світу - безпосередньої й опосередкованої.
Безпосередня картина світу - це «картина, що отримується в результаті прямого пізнання людьми навколишньої дійсності. Пізнання здійснюється як за допомогою органів почуттів, так і за допомогою абстрактного мислення, яким володіє людина, проте в будь-якому випадку ця картина світу не має «посередників» у свідомості і формується як результат безпосереднього сприйняття світу і його осмислення »[5, 4]. Таку картину світу також називають когнітивної, вона включає і змістовне, концептуальне знання про дійсність, і сукупність ментальних стереотипів, що визначають розуміння та інтерпретацію тих чи інших явищ дійсності. Таким чином, безпосередня або когнітивна картина світу являє собою сукупність концептів і стереотипів свідомості, які задаються культурою.
Опосередкована картина світу - це «результат фіксації концептосфери вторинними знаковими системами, які матеріалізують, овнешняют існуючу у свідомості безпосередню когнітивну картину світу» [5, 5]. Прикладами опосередкованої картини світу є мовна і художня картини світу.
Мовна картина світу являє собою сукупність зафіксованих в одиницях мови уявлень народу про дійсність на певному етапі розвитку народу. Мовна картина світу не дорівнює когнітивної, остання незмірно ширше, оскільки далеко не всі концепти мають мовне вираження і стають предметом комунікації.
1.2 Поняття концепту
Концепт є ключовим поняттям когнітивної лінгвістики. Однак, незважаючи на те, що даний термін можна вважати затвердимось, різні вчених дають йому різні определенія.Впервие у вітчизняній науці термін концепт був ужитий С.А. Аскольдовим-Алексєєвим в 1928 р Вчений визначив концепт як «уявне освіту, яка заміщає в процесі думки невизначений безліч предметів, дій, розумових функцій одного і того ж роду» [10, 3].
Д.С. Лихачов приблизно в цей же час використовував поняття концепт для позначення узагальненої розумової одиниці, яка відображає та інтерпретує явища дійсності залежно від освіти, особистого досвіду, професійного і соціального досвіду носія мови. Концепт, по Д.С. Лихачову, не виникає з значень слів, а є результатом зіткнення засвоєного значення з особистим життєвим досвідом мовця. Концепт в цьому плані, за Д. С. Лихачова, виконує замісну функцію в мовному спілкуванні.
В. І. Карасик наводить цілий ряд підходів до визначення концепту і характеризує його як «ментальні утворення, які представляють собою зберігаються в пам'яті людини значущі усвідомлювані тіпізіруемие фрагменти досвіду» [7,59], «багатовимірне ментальне утворення, у складі якого виділяються образно-перцептивная, понятійна і ціннісна сторони »[7,71],« фрагмент життєвого досвіду людини »[7,72],« пережита інформація »[7,128],« квант пережитого знання »[7, 361].
М.В. Піменова зазначає, що концептом називається те, що людина знає, вважає, представляє про об'єкти зовнішнього і внутрішнього світу, тобто це уявлення про фрагмент світу.
При визначенні концепту Степанов Ю.С. порівнює два терміни: концепт і поняття - і стверджує, що за своєю внутрішньою формою в російській мові ці слова однакові. Концепт є калькою з латинського conceptus «поняття», від дієслова concipere «зачинати», тобто значить буквально «поять, зачаття»; поняття від дієслова пояти, др.-рус. «Схопити, взяти у власність, взяти жінку в дружини» буквально означає, загалом, те ж саме. В даний час вони досить чітко розмежовані. Концепт - це як би згусток культури у свідомості людини; те, у вигляді чого культура входить в ментальний світ людини. І, з іншого боку, концепт - це те, за допомогою чого людина - рядовий, звичайна людина, не «творець культурних цінностей» - сам входить у культуру, а в деяких випадках і впливає на неї. Для кращого розуміння відмінностей концепту і поняття Степанов Ю.С. наводить наступний приклад: «уявлення пересічного людину, не юриста, про« законному »і« протизаконному »... концентруються насамперед у концепті« закон »[11,40]. І цей концепт існує у свідомості (в ментальному світі) такої людини, звичайно,...
