тецтво поєднання слів. Однак вони розходяться у визначенні цього ключового для футуризму поняття. Ось що пише соратник В. Шершеневича по "мезоніном поезії "М. россиянские:" Слово не їсти тільки поєднання звуків ... кожне слово має свій особливий корінь, свій особливий сенс ... збуджує в людському розумі безліч невловимих, але абсолютно однакових асоціацій. Ці асоціації надають слову індивідуальність ... Кожне слово має свій особливий запах. Поетичний твір є поєднання ... слів запахів ". [3]
В. Шершеневич уточнює цю позицію. Демонструючи високу обізнаність у питаннях мовознавства, він виділяє в слові 4 аспекти:
1. Звукова сторона слова - що означає. ("Слово - звук")
2. Змістовна сторона слова - означається, ("слово зміст"). p> 3. Образна сторона слова: слово-образ
4. Слово - запах
У Шершеневич конкретизує останнє поняття - для нього слово-запах - це "внутрішня фізіономія слова". У цьому визначенні не можна не впізнати "внутрішню форму слова" О.Потебні, що дозволяє говорити про те, що поняття "слово-запах" і "слово-образ" В. Шершеневич чітко не розмежовує. "Слово-запах" М. россиянские відрізняється від аналогічного поняття В. Шершеневича. Для М. россиянские цінність слова полягає в тому культурному коді, який воно з собою несе. Асоціації, виникають у читача крім звукового та змістовного наповнення слова, - це реакція на приховані коннатотівние смисли, що зберігають пам'ять про походження слова, оціночної забарвленості та інших факторах, на пряму зі значенням перестав пов'язаних. У трактуванні М. россиянские слово являє собою досить автономну даність. Для Шершеневича "слово-запах" - це внутрішня форма слова, що представляє собою соположеніе як мінімум двох реалій, в потенціалі несуть в собі інформацію про деяких відносинах між ними. "Слово-запах" В. Шершеневича потенційно метафорично. p> У тому ж 1914 В. Шершеневич перекладає російською мовою маніфести італійських футуристів, в тому числі Ф. Марінетті (цей варіант перекладу досі не втратив свого значення, хоча, за свідченням А. Лаутон і В. Маркова, він не є бездоганним [4]), а також робить спробу переведення його поетичних творів - "Битва біля Тріполі "і" Футурист Мафарка ". Знайомство з роботами засновника футуризму призводить до того, що В. Шершеневич все більше і більше розчаровується в російській гілки цього руху і прагне максимально наблизити свої власні творчі вишукування до західним зразком.
Ймовірно, паралельно з перекладами маніфестів італійських футуристів В. Шершеневич працює над власною теорією, отримала перший вираження в статті "Пунктир футуризму", яка так і не була опублікована за життя автора. На думку В. Дроздкова, ця робота є відсутньою ланкою в ланцюзі міркувань В. Шершеневича, що з'єднує дві його роботи - "Футуризм без маски" (1914) і "Зелена вулиця" (1916) і доводить незалежність російського імажинізму від англійського імажизму. [5]
Питання про ставлення російського імажинізму до англійського імажизм в даний час вимагає додаткового розгляду. До недавнього часу вважався очевидним той факт, що В. Шершеневич запозичив і назва, і саму ідею самодостатності образу у англійських імажистів. Велика увага порівняно теорії В. Шершеневича та Е. Паунда приділяє Н. Нільссон, про це пише А. Лаутон і деякі інші дослідники. У Росії імажистів стали відомі завдяки статті З. Венгерової, що опублікувала в журналі "Киев" в 1915 інтерв'ю з Е. Паундом у статті "Англійські футуристи". Природно припустити наявність безпосереднього впливу його ідей на В. Шершеневича. Проте В. Дроздков підходить до цього питання більш обережно. Він вважає, що основні ідеї імажинізму, правда, без вживання терміну були сформульовано В. Шершеневичем ще в роботі "Пунктир футуризму", яка була написана до виходу в друк вищеназваної статті З. Венгерової. Дослідник також виключає можливість знайомства В. Шершеневича з роботами Е. Паунда мовою оригіналу, так як, всупереч розхожій думці, В. Шершеневич англійської мови не знав, але знав французьку, німецьку та італійську.
Порівняння виступів Е. Паунда і В. Шершеневича показує, що, поряд з подібними моментами, є і деякі відмінності. Так, одним з засад теорії англійських імажистів є поняття "exact word" - Точне слово. На їх думку, поет повинен "To use the language of common speech, but to employ always the exact word ... not the nearly exact ... nor decorative word. "[6] Такого поняття ми не зустрінемо у росіян імажіністов.Н. Нільссон вважає, що яскравий і виразний образ, в якійсь мірі є аналогом "точного слова "імажистів. Однак імажистів прагнули в точному слові (єдино вірному) передати миттєве життєве враження, тобто для них в якійсь мірі важлива зв'язок образу з дійсністю, імажиністи прагнуть до нових і шокуючим сполученням, виразність образу, тобто відношення слова до відображеним реаліям для них - випадковість. Скоре всього, і Е. Паунд і В. Шершеневич - обидва різною мірою зазнали вплив основоположника футуризму Ф. Марінетт...
