их сил.  
 Передумови розвітку и размещения Освіти в Норвегії. 
  Історичний Розвиток освіти в Норвегії. Размещения учбових закладів. 
  Освітні реформи 1994 та 1997 років. 
  Рівень розвітку та галузева структура освіти в Норвегії. 
  Рівень розвітку освіти Норвегії. Розгляд та аналіз статистичних даніх. 
  галузевого структура. 
  Територіальна структура освіти в Норвегії. 
  Територіальне размещения УНІВЕРСИТЕТІВ Норвегії. Ранг услуг, что Надаються універсітетамі. 
  Територіальне размещения шкіл, їх основні засади. 
				
				
				
				
			  Сучасні Проблема та напрямки удосконалення розвітку и размещения освіти У Норвегії. 
  Проблеми освіти в Норвегії. 
  Напрямки удосконалення освіти в Норвегії. 
  Предмет Дослідження . Предметом Дослідження курсової роботи є освіта, яка є ськладової СОЦІАЛЬНОГО комплексу. 
  Об'єкт Дослідження . Об'єктом Дослідження є Норвегия. p> Методи Дослідження : Статистичний, аналіз, порівняння, узагальнення, картографічній, синтез. 
  У кінці роботи сделать певні Висновки, Щодо Дослідження освіти в Норвегії. 
  
 
Розділ 1. Соціально-економічна сутність та основні Функції освіти, ее роль у розвітку розміщенні продуктивних сил
1.1 Соціально-економічна сутність освіти
 
 Освіта є одним з багатьох Показників, за Якими вімірюється рівень развития окрем країн, народів, спільнот. Серед СОЦІАЛЬНИХ інстітутів Суспільства сучасної цівілізації освіта займає одну з провідніх позіцій. Аджея благо людини, стійбище культури та духовності в суспільстві, темпи економічного, науково-технічного, політічного и СОЦІАЛЬНОГО прогресу самє и залежався від якості и уровня освіти [ 1].  
  Найпомітнішім є інтелектуальний Потенціал, тоб рівень освіти и науки. За підрахункамі ЮНЕСКО, Достатньо уровня национального благополуччя, Який відповідав бі світовім стандартам, ніні и у Майбутнього могут досягті позбав ті країни, в якіх 40-60% працездатности населення становітімуть особини з віщою освітою. Водночас Визнана, аби будь-які соціально-економічні, Політичні реформи Набуля незворотніх характером и булі реалізовані якнайпозітівніше, звітність, принципова по-новому (за змістом, характером) перенавчіті не менше як 25% доросли, працездатности населення. Освіта є жіттєво ВАЖЛИВО функцією, ключовими сектором та умів Існування Суспільства. Звідсі провідна, пріорітетна роль освіти, знання, особливо наукового, а не позбав загально інтелектуального уровня у жітті ОСОБИСТОСТІ и соціуму одночасно. Бо досягті Жаданом СОЦІАЛЬНОГО, економічного прогресу НЕ может Жодна держава, де наука і освіта розвіваються за так мав звання Залишкова принципом фінансування. У всякому разі високорозвинутих є позбав ті країни, де Відсоток ВВП, что віділяється на освіту, становіть 10 и больше відсотків [ 3].  
  Як підсумок слід Зазначити, что освіта має Вагом значення в соціально-Економічній структурі країни, Аджея від уровня освіти в Країні залежався и Другие СФЕРИ людського Існування. Освіта вліває на Створення і Розвиток кваліфікованої трудових ресурсів, Які є рушійною силою для науково-технічного прогресу, а отже для покращення Економічної и СОЦІАЛЬНОЇ сфері в цілому. 
1.2 Основні Функції освіти
В  
  Професійно-економічна функція  візначає характер взаємозв'язку освіти з РОЗВИТКУ продуктивних сил Суспільства. Ця функція є однією з основних у Системі освіти, Полягає у підготовці кваліфікованіх кадрів для всіх сфер суспільного життя, что зумовлює професійну спрямованість почти всех ступенів та етапів системи сучасної освіти. Професійна спрямованість у Різні часи виявляв по-різному, что Було зумовлено особливая суспільніх та наукових потреб в освіті. Так, спершу Єдиною метою Функціонування системи освіти БУВ професіоналізм. Відповідно школі І Зміст навчання були вузькоспеціалізованімі. Пізніше професійна орієнтація стало менше вираженною, хочай окремі ее Ланки продовжувалі займатись Тільки професійною підготовкою. Ніні роль цієї Функції вновь зростає. p> Професійна соціалізація відбувається и поза межами формальної (інстітуційованої) освіти. Певний годину така форма ПРОФЕСІЙНОГО навчання переважала. Так, у середні віків ВСІ Великі майстри ремесел і мистецтв пройшли навчання у підмайстрів. Професійна підготовка тут здійснювалася безпосередно во время трудового процеса. За цехової організації навчань не Тільки працював у майстра, а й живий у его Сім'ї. Таємниці Професії та умови майбутнього життя відкріваліся перед ним за реальних обставинні. Простіші Професії найчастіше передавалися від Покоління до Покоління у межах родини. Шкільна освіта передбачало оволодіння віщімі видами духовної ДІЯЛЬНОСТІ - Релігійно-культовими, Політичною, філософською, математичность та ін. Зх Настано...