а цього стилю образність? p> 6. Які жанри художнього стилю ві знаєте? p> Спершу назвемо основнову функцію художнього стилю - це діяння, Вплив на читача або слухача. Обставини мовлення: бажання намалюваті живу картину, зобразіті предмет, Передат почуття (Емоції), збудіті уяву в читача (слухача). Сфера вживании художнього стилю: образне змалювання дійсності у творах художньої літератури (Поезії, прозі драматургії), в усній народній творчості. Загальні ознакой вищеозначений стилю: конкретність змісту, образність, віразність, емоційність.
Слововжівання в Офіційно-діловому, науковому стилях: вибір слова
Крім художнього стилю існує ще п'ять стілів мовлення. Однак, у кожному Із стілів не обходиться без прізвіщ, Власний назв. Які формули існують при їх відмінюванні? Вибір слова поклади від шкірного конкретного випадка. У якому відмінкові ми его вжіваємо и чі правильно вікорістовуємо. Тому логічно підходімо до РОЗГЛЯДУ четвертого питання. Ці два Параграф взаємодоповнюють Одне одного.
Офіційний запис прізвіщ, Який провадівся до так званої Жовтневої Революції (читай більшовіцького перевороту, что відбувся в Петрограді 25 жовтня 1917 року) церковні служителі, а после революції працівнікамі місцевіх Радий, найчастіше здійснювався за принципом: як вімовляється, то так и пишеться. Тому форми прізвіщ відображають найрізноманітніші фонетічні Особливості діалектів. Так, антропонімі Шкляр, Штельмах засвідчують фонетічній Перехід ск, ст> шк, шт, Характерним для ВОЛИНСЬКИЙ, Подільських та північної Частини наддніпрянськіх говорів, прізвіща Бурак, Озеранській відбівають тверду вімову р, властіву Західно-поліськім каже та більшій частіні Південно-західніх, у прізвіщах Заболотній, Задорожній, Заворотній, Зарудній (поряд Із Заболотний, Задорожній, Заворотний, Зарудний) спостерігається діалектна особлівість східно-полтавськи, Слобожанська и східно-ВОЛИНСЬКИЙ говірок, де в ряді прікметніків тверді основи стали м'якими.
Як писати прізвіща: Загальні зауваження до тексту
Відсутність властівого Літературній мові вставного в перед у в прізвіщах Білоус, Карнаух, Усатенко, Усенко, Усик, Угляренко, Павук, Вухатий, Ухаль, Ухач свідчіть про ті, что наведені антропонімі вініклі в середовіщі середньо-наддніпрянськіх, Західно-полтавськи, південної Частини лівобережно-поліськіх або Частини закарпатських говірок. Прізвіща Герасимлюк, Горблюк, Карплюк, Остаплюк відбівають діалектну рису більшості Південно-західніх говорів, де после губного перед (й) з'являється вставні л.
Є ряд прізвіщ, что відображають таку фонетічну особлівість української мови, як вімова ненаголошеного е близьким до і: Вихристюк (від віхрестіті), Пелих, Пилишенко (від пелехатий), Тисленко (від Тесля) i, навпаки, вімову ненаголошеного і як е фіксують прізвіща Дрогобецькій (від Дрогобич), Керпатенко (Від кірпатій), Нечипорук (від Нічіпір), Трегуб (вместо Тригуб) та ін. p> Діалектну вімову відбівають окремі випадка написання прикметникових суфікса-Ішин з фінальнім е; Петришен, Костішен, Степанішен, Іванішен, Дмитришен. На відміну від загально слів, среди якіх випадка орфографічніх и фонетічніх варіантів належати до вінятків, Частину ВЛАСНА імен запісуємо в паралельних формах: Гнат, Ігнат та Ігнатій; Григорій и Грігір; Костянтин и Кость; Олексій и Олекса; Антін ї Антон; Панас, Опанас и ф а; Анастасія и Настасія; Дарія, Дар ' я и Дарина; Ірина и Ярина; Наталія и Наталя; Уляна и Оляна; Олена і Альона.
Орфографічні ї фонетічні Варіанти є явищем Звичайний и Поширення такоже среди українських прізвіщ Із тією суттєвою різніцею, что Кожна з паралельних форм Виконує свою ЮРИДИЧНО-правову функцію як ОКРЕМЕ Прізвище, а не вариант того ж прізвіща.
Частина паралельних написанні прізвіщ зумовлена ​​тим, что смороду походящей від різніх варіантів імен - джерела творення ВЛАСНА назв: Гнатенко й Ігнатенко, Герасименко ї Гарасіменко, Панасенко ї Опанасенко; Онопрієнко, Онупрієнко ї Онуфрієнко ТОЩО. Варіатівність у напісанні спостерігається НЕ позбав в кореневій частіні прізвіщ, а й у суфіксальній и в закінченнях: Левитський и Левицький, Бондарчук и Бондарук, Герасимчук и Герасим'юк, Заболотській и Заболоцький, Задорожній и Задорожній. Таке варіювання у вімові ї напісанні прізвіщ пояснюється кількома причинами. На відміну від загально слів літературної мови, загально-поліськіх говірок української мови (акання охоплює теріторію північніх районів Чернігівської, Сумської та Київської областей), у напісанні ї вімові цілого ряду прізвіщ зафіксовано такоже властіве розмовній мові віпадання голосних або й: Пустовіт (Пустовійт, Пустовойтенко), Новченко (Новиченко), Примак, Примаченко (Приймак, Приймаченко); окремі форми прізвіщ вінікають внаслідок метатезою: Череміс (Чемерис). Отже, запам'ятайте, что загальне правило написання українських прізвіщ формулюється так: при напісанні прізвіщ треба Керувати правилами орфографії, прийнятя для Загальне назв. Прізвіща...
