ції у 2002 р. порівняно з 1990 р. склало 43%.  
 При цьому зниження випуску оборотної техніки склало близько 80%.  Виробництво деяких видів машинобудівної продукції взагалі припинено (пересувні компресорні станції для освоєння нафтових і газових свердловин, льонозбиральні комбаіни). Тому в наявності зниження питомої ваги наукомістких галузей (електротехніка, верстатобудування і приладобудування) у загальному обсязі випуску машинобудування, наприклад, у 2002 р. до 14,6% проти 25,1% у 1990 р. 
  Провідними галузями комплексу є загальне машинобудування, електротехніка і радіоелектроніка, транспортне машинобудування, а також виробництво ЕОМ і конторського обладнання. 
  На сучасному етапі найбільшим динамізмом відрізняються наукомісткі підгалузі машинобудівного комплексу: виробництво ЕОМ, телекомунікаційного обладнання, ракетно-космічної техніки, промислових роботів і засобів автоматизації. 
  Разом з тим слід відзначити, що сучасний рівень цієї галузі, її науково-технічна та виробнича база не відповідають зростаючим вимогам економічного і соціального розвитку країни. 
  Такий стан справ у машинобудуванні стало стримуючим фактором у прискоренні оновлення активної частини основних фондів, підвищення продуктивності праці в усіх галузях народного господарства.  Непомірно високою залишилася частка ручної праці, розрослася сфера ремонту.  Тому для збалансованості розвитку галузей МК і народного господарства в цілому необхідна програма модернізації вітчизняного машинобудування, яка передбачала б значні заходи щодо вдосконаленню управління цією найважливішою сферою економіки, корінний перебудови її структури. 
				
				
				
				
			  Десятиліттями складається організаційна структура управління МК багато в чому відповідала командно-адміністративних методів, превалюючим довгі роки в радянській економіці.  Це позначилося на тому, що величезний виробничий і науково-технічний потенціал галузей машинобудування використовувався не досить ефективно.  До недавнього часу окремі структури управління практично були перепоною якнайшвидшому впровадженню сучасних досягнень науки і техніки. 
  У МК входить також велике група галузевих і академічних науково-дослідних інститутів, займаються проблемами обгрунтування економічного і техніко-технологічного розвитку машинобудівного комплексу.  Науково-технічний потенціал МК дає можливість успішно вирішувати складні проблеми науки та виробництва. 
  Серед основних причин падіння науково-технічного рівня продукції машинобудування: 
  Г? відмова від державної підтримки передового виробництва в рамках відповідних програм, зняття державних дотацій. 
  Г? скорочення держзамовлень на ці види обладнання.  Зараз помітно зниження і до цього невисокою частки експорту машин і устаткування (у 80-ті роки експортувалося лише 3% виробів машинобудування, та й то за демпінговими цінами, найчастіше в країни третього світу). 
  Все це говорить про надзвичайно низькому науково-технічному рівні нашого машино...