реходу до нового методу. В
2 Граматико-перекладний метод у навчанні іноземних мов
Ще наприкінці XIX століття гімназійну освіту вважалося елітарним. Його метою було гармонійний розвиток учнів, виховання в них не тільки почуття прекрасного, а й вміння логічно мислити, в тому числі і через викладання іноземних мов. Зразком стрункості, системності, логіки служили обов'язкові для гімназії класичні мови - латинь і давньогрецький. Лінгвістичне розуміння мови як системи мало методичні наслідки: якщо розглядати мову як систему, то оволодіти системою можна досконально вивчивши і зрозумівши її. Самим систематизованим рівнем мови є його граматика. Отже, вивчення граматичної системи не тільки грає найважливішу роль у вивченні іноземної мови, але і практично прирівнюється до нього. Одиницею вивчення граматики є правило, яке необхідно знати, тобто вивчити напам'ять і зрозуміти, вміти знаходити приклади його застосування в текстах, вміти застосовувати його на практиці - формулювати приклади його вживання на рівні пропозиції і простого тексту, наприклад, відповіді на питання або твори, вміти знаходити в рідній мові еквівалент перекладу певних граматичних конструкцій. До знання правила відноситься і знання усіх винятків з нього. Отже, крім правила, доводиться заучувати напам'ять і всі виключення. Для зняття додаткових труднощів і непорозумінь в розумінні всі граматичні правила, а також завдання до вправ формулюються рідною мовою, який в системі граматико-перекладного методу відіграє центральну роль. Головною метою навчання було читання текстів і їх переклад на рідну мову, що досягалося через знання граматики. У цьому і полягає суть граматико-перекладного методу. Ось його коротка характеристика:
• когнітивність (усвідомленість): мета навчання - це знання системи, а не розвиток умінь і навичок;
• принципове двомовність як підручника, так і самого процесу навчання; рідну мову служить основою для порівняння і посередником в придбанні знань;
• перенесення підходів викладання латинської та давньогрецької мов на живі мови, використання суворо латинської термінології для формулювання правил та завдань до вправ;
• дедуктивна логіка пред'явлення і засвоєння граматичного матеріалу - строго від правила до прикладів, а не навпаки;
• системне ставлення до граматичному матеріалу: вивчення граматики відбувається В«за частинами мовиВ», безвідносно важливості того
чи іншого граматичного явища в практичному використанні носіями конкретної мови (в цьому також полягає вплив традицій викладання мертвих мов).
Слід зупинитися також на цілому ряді особливостей граммати-ко-перекладного методу, які незмінно викликають критичну реакцію прихильників більш В«демократичнихВ» методів навчання. Даний метод і наступні йому навчальні посібники пропонують досить монотонну систему вправ (відповіді на запитання, вставка пропущеного слова в строго певній граматичн...
