ій формі, трансформації пропозицій з однієї граматичної форми в другу - наприклад, із сьогодення в минулий час, диктанти, твори за заданим планом з вживанням обов'язкових лексичних одиниць і граматичних конструкцій і, звичайно, переклад з іноземної мови на рідну і назад). Самі ці вправи, в цілому, не викликають заперечень і навіть використовуються в кілька модифікованому вигляді і в інших методичних підходах. Критики заслуговує те, що даний асортимент завдань повторюється в підручнику з параграфа в параграф в строго певному порядку, що веде до звикання до монотонного ритму уроку, а часто і до зниження мотивації учнів. Крім того, дані вправи реалізуються в цій системі виключно на рівні розрізнених пропозицій, що не ув'язаних між собою в контекст, отже, відсутнє уявлення про те, як вивчені правила В«поводятьсяВ» у повсякденному спілкуванні. Самі формулювання завдань досить суворі і, з сучасної точки зору, не сприяють створенню інтерактивного клімату у відносинах між учнями та їх підручником. Порівняйте дві наступні формулювання:
- вжив дані пропозиції в минулому часі.
- Уявіть собі, що події, описані нижче, сталися на минулого тижня. Як зміниться текст? p> Друга формулювання не тільки більш В«дружняВ» по відношенню до адресату. У ній передбачені характеристики деяких умов твори мовних дій, що особливо важливо з точки зору сучасних підходів до навчанню.
Ще одним аспектом, незмінно викликає критику на адресу грамматико-перекладного методу, є ставлення до лексики. Лексичний мінімум подається як двомовний глосарій (список слів) і вимагає механічного заучування напам'ять. Ніяких способів Семан-тизації (пояснення значення) слів, крім перекладу, не практикується. Природно, неважко припустити, що наступні методи намагаються виправити цей недолік і приділяють лексичному рівню мови значно більше серйозну увагу.
Не можна не сказати кілька слів і про тексти. Як правило, це досить важкі тексти художньої літератури, уривки з творів серйозних авторів, призначені для перекладу на рідну
мову з урахуванням вивченої граматики. Художній текст домінує в підручнику, оскільки одна з основних цілей в рамках грамматико-пере-водного методу - виховання навчається на текстах, відповідних високим естетичним ідеалам. Тому вибір текстів здійснюється з відомих, стали класичними творів художньої літератури. Ці ж тексти служать засобом ознайомлення учнів з чужою культурою в найширшому сенсі цього слова. Так вирішується проблема країнознавства, яка не стає тут ні метою, ні інструментом викладання. Жанрове однаковість текстового матеріалу вважається сьогодні абсолютно неприйнятним для викладання іноземної мови.
До честі граматико-перекладного методу слід сказати, що і зараз у нього є прихильники серед викладачів. Він вважається найбільш В«НадійнимВ» себто абсолютної стерильності, чистоти, безпомилковості, академічної суворості. Навчаються з яскраво вираженою логічної домінантою мислення воліють цей мет...
