ті, традиції, звички і звичаї; своєрідність різних видів поведінки представників конкретних націй і народів. p> Для проведення стандартного етнопсихологічного дослідження необхідно створення оригінальних, спеціально розроблених методик дослідження, адекватних його цілям і завданням. Або можуть використовуватися адаптовані (модифіковані) до конкретної етнічної спільності існуючі в психології (і інших науках) методики вивчення свідомості особистості (її психічних процесів, станів і утворень) і соціально-психологічних феноменів, що функціонують в іноетнічному середовищі. p> У Нині розроблена спеціальна програма стандартного етнопсихологічних дослідження, що включає використання для вивчення національно-психологічних особливостей представників тієї чи іншої етнічної спільності набору з 24 стандартизованих (спеціально адаптованих і модернізованих) методик, що включають етнопсихологічний опитувальник;
- методику дослідження самоставлення;
- методику вимірювання фокусу контролю;
- колірний тест відносин;
- методику дослідження спрямованості інтересів, ціннісних орієнтацій і соціальних установок;
- методику вимірювань ціннісних орієнтацій; особистісний орієнтаційний опитувальник;
- опитувальник вимірювання потреби в досягненнях;
- тест для вимірювання художньо-естетичних потреб;
- запитальник оцінки мотивації схвалення; запитальник для оцінки мотивації до досягнення цілі;
- методику виявлення імпульсивності-цілеспрямованості;
- методику дослідження нормативних переваг групи;
- методику оцінки сприйняття індивідом групи та ін
Ця програма випробувана на вивченні національно-психологічних особливостей таджиків, казахів, бурятів, калмиків, кабардинців і балкарців і може широко використовуватися. p> Крім того, в рамках стандартного етнопсихологічного дослідження часто використовуються професійно розроблені методики вивчення етнічних стереотипів і установок, досить добре представлені у вітчизняній і зарубіжної психологічної літературі. На Заході широко поширені також методики вивчення поведінки і безпосередніх реакцій людей по відношенню до представникам чужих етнічних груп, які застосовуються в умовах здійснення природного експерименту. p> кросскультурний етнопсихологічних дослідження - вивчення психологічних і соціокультурних особливостей людей, що проводиться паралельно на кількох групах піддослідних, що відносяться до різних націй або коли представники останніх зібрані разом. p> Вперше воно було проведене в 1901-1905 рр.. американським ученим К. Ріверсом, який експериментально показав, що жителі острова Мюррей, а також індіанці племені тоді у меншій мірі схильні ілюзіям, ніж європейці. Це дослідження, звернуло на себе увагу багатьох вчених, спричинило за собою велику кількість аналогічних робіт з вивчення найрізноманітніших психологічних феноменів. Спільною для всіх них була тільки вихідна схема побудови: залежно від цілей дослідження (вивчення пізнавальних процесів, особистісних характеристик, соціокультурних особливостей) підбиралася-яка методика з існуючого психологічного арсеналу, адекватна поставленим завданням, і по ній проводилося порівняльне дослідження піддослідних двох і більше етнічних груп. p> При проведенні кросскультурного дослідження, незважаючи на його уявну простоту, доступність і легкість виконання, зустрічаються серйозні труднощі. p> перше, перед психологами постійно постає питання про валідності методик, порівнянності отриманих результатів. В ідеалі кожна з методик має бути спеціально адаптована (модифікована) до світосприйняття, традицій і звичок конкретного народу. p> друге, так чи інакше необхідно виробляти спеціальні процедури експерименту для певних народів, оскільки виявилося, що ставлення до них у представників різних етнічних спільнот не однаково. p> третє, завжди виникає питання, чи зможе дослідник об'єктивно і неупереджено зіставляти особливості В«своєїВ» і В«чужийВ» культури. Чи має він право вивчати ті етнічні групи, до яких сам не належить? p> У цілому кроскультурні етнопсихологічних дослідження не передбачає створення будь-яких універсальних методик натомість запозичених з існуючого арсеналу інших галузей психології. Незважаючи на певні обмеження, воно дає разом з тим принципово нові результати за рахунок виходу дослідження за межі однієї культури, однієї етнічної спільності. p> При вивченні національно-психологічних особливостей можна застосовувати і історико-гносеологічний підхід. У етнопсихологічних дослідженнях він може бути реалізований за рахунок вивчення національно-психологічних особливостей з допомогою історичного аналізу, контент-аналізу, факторного аналізу та інших методів узагальнення різноманітних даних і результатів інших досліджень. Він застосовується, коли неможливі прямі контакти з носіями національної психіки. Зарубіжні етнопсихологи називають цей підхід В«методом вивчення етносу на відстаніВ». У цьому випадку уважному аналізу піддают...