Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Сочинения » Н. Бердяєв "Про призначення людини"

Реферат Н. Бердяєв "Про призначення людини"





мулою егоцентризму людини, яка збирається вчинити самогубство. Людина, одержимий такою ідеєю, самозакоханий, проте в цій самозакоханості зовсім не виражається те позитивна якість, про який ми можемо говорити, вживаючи термін егоїзм, тому що в такому випадку ця любов звернена і до інших. В іншому випадку мова йде про слабкість і малодушність людини. Він сконцентрований тільки на своєму власному В«яВ», своїх проблемах, невдачах, не думаючи про інших, такий індивід не піклується про те, що життя його належить тільки йому самому, і він має право робити з нею все, що хоче:

В«Самогубець є людина, що втратила віру. Бог перестав для нього бути реальною, благої силою, керуючої життям. Він є також людина, що втратила надію, що впав у гріх зневіри і відчаю і це найбільше. Нарешті, він є також людина, не має любові, він думає про себе і не думає про інших, про ближніх В». p align="justify"> Поступово автор починає звертатися до християнської догматики. Нашим поданням відкрита зовсім нова картина. Виходить, що людина, що збирається вчинити самогубство, приміряє на себе маску Бога, тобто Творця, однак Творця з негативною конотацією. Якщо ж індивід впевнений, що його життя належить тільки йому одному, автоматично Бог перестає існувати для нього, а значить, він іде на подвійний гріх. p align="justify"> Бердяєв не даремно постійно згадує три компоненти, які будуть тримати людину на землі до останнього - віра, надія і любов. Часом вистачає і одного погляду, і В«головний геройВ» відмовляється від навмисних дій і залишає себе, знесиленого думками вже не собі, а іншим (мотив хлібну жертви). Коли ж зникне надія, загубиться і віра - остання ниточка, яка пов'язує самовбивцю зі смертю. p align="justify"> Філософ Бердяєв представляє своїм читачам абсолютно нову концепцію самогубства. Полягає вона в тому, що самогубство, іншими словами - позбавлення себе життя, принизливо як по відношенню до життя, так і смерті. Згадуючи вищевказану точку зору щодо смерті, як невід'ємного компонента життя, не складно здогадатися, чому і самогубство це своєрідне нехтування смертю. br/>

Висновки


Підводячи підсумки, вважаю важливим сказати, що ідеї автора неможливо сприймати окремо, не враховуючи ситуацію в країні, особливо в такій гарячій точці, як Росія. Часом ці ідеї можуть здатися нам утопічними або навіть романтичними, однак мені здалося, що за всім цим криється сумлінне бажання допомогти людям і позбавити їх від страждання. Звичайно, Н. Бердяєв не визнавав теорію Н. Федорова, який явно недооцінював сили зла і до кінця вірив, що людство може об'єднатися для спільної боротьби зі злом і пеклом, однак серед його важких і часом зовсім неоптимістичних промов прослизає промінчик надії, на добро і світло. Автор ділиться з нами одним з головних і дієвих методів по боротьбі зі смертю і злом. Полягає він у творчості і постійно активності, від життя не варто тікати, уникати проблем і зла теж не варто. Бердяєв закликає постійно тримати людську активність і творчість у напрузі. Потрібно активно боротися зі смертоносними силами зла і творчо готувати себе до кінця, а пасивне очікування кінця і смерті людської особистості та світу, в тузі, жаху і страху не приведе до бажаного результату. p align="justify"> Що стосується самогубства, Н. Бердяєв не наважується судити людину, яка вступив на шлях невірний, проте він активно пропагує свій протест проти В«модиВ» на самогубства (після гучних смертей Блоку і Єсеніна). Автор вважає, що таким чином людина не позбавляє себе проблем, навпаки ж, він показує себе в найгіршому світлі, як людина малодушний, слабкий і духовно занепалий, людина, яка забув про хрест, про Бога і про оточуючих навколо нього. Такий індивід, позбавляючись від власного життя, радіє, що переміг вічність, однак це лише уявна перемога, яка триватиме мгновенье. p align="justify"> В«Тільки пам'ять про Бога як про найбільшу реальності, від якої нікуди піти, як про джерело життя і джерелі сенсу, може зупинити від самогубстваВ». Таким чином, Микола Олександрович ще раз нагадує нам, що Бога і Божого суду ніяк не уникнути, нікуди не можна піти, не прикритися навіть смертю, адже тільки Бог дає сенс життя. br/>


Назад | сторінка 2 з 2





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Доктор Женішбек Назаралієв - людина, яка зробила себе сама
  • Реферат на тему: Людина в малій групі. Норми поведінки. Приватне життя
  • Реферат на тему: Формування здорового способу життя у школяра на матеріалі курсу "Людин ...
  • Реферат на тему: Проблеми сенсу життя, смерті й безсмертя в духовному досвіді людини
  • Реферат на тему: Мій спосіб життя: компоненти здорового і нездорового способу життя та шляхи ...