ми;
На конкретному прикладі розібрати сутність нормативної моделі;
Актуальність даної роботи
Процес прийняття управлінських рішень актуальне в силу того, що все більше розширюються масштаби, кількість елементів і взаємозв'язків підсистем в організаційних системах.
Ускладнення зв'язків між елементами системи викликає невизначеність у знанні реальної структури системи, що може бути пов'язано з так званим людським фактором, умисним або спеціальним спотворенням інформації і т.д.
Іноді визначення управлінського рішення обмежують лише вибором можливого варіанта дій.
Такий підхід збіднює зміст цієї категорії теорії менеджменту та не відповідає його сутності.
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ МОДЕЛЕЙ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
1.1 Нормативна, дескриптивна, предикативная модель
Теорія прийняття рішень - область дослідження, залучаються поняття і методи математики, статистики, економіки, менеджменту та психології; вивчає закономірності вибору людьми шляхів вирішення різного роду завдань, а також досліджує способи пошуку найбільш вигідних з можливих рішень.
Скористаємося модельним уявленням процесу управління.
Процес управління, що включає в себе цикл вироблення, прийняття та реалізації управлінського рішення, починається з появи стимулу, тобто з деякої події, що вказує на виникнення ситуації, в якій потрібно прийняти рішення.
Таким стимулом може служити, наприклад, надходження звіту про підсумки діяльності за попередній період, надходження відомостей про затримку поставок технологічного обладнання, інформація про зміни в розстановці сил на ринку і т.п. [7, c.63]
На підставі особистого суб'єктивного досвіду і об'єктивних даних, акумульованих у різних довідково-інформаційних фондах і документах організації, керівником формується перша концепція майбутнього рішення.
Ухвалення рішення передбачає усвідомлення керівником склалася виробничої ситуації.
Якщо ситуація відрізняється ясністю і відсутністю невизначеності, тобто коли ситуація стандартна і добре відома, можна діяти, користуючись стереотипом, за аналогією, без зволікання.
Однак початкове уявлення про ситуацію може бути і неясним, вимагати додаткової інформації, інакше кажучи, може характеризуватися високим ступенем невизначеності. [12, c.43]
У цьому випадку важко сформулювати управлінське рішення і будувати дії, грунтуючись на початкової концепції виробничої ситуації.
Від керівника потрібні додаткові зусилля для зменшення невизначеності.
Зокрема, якщо не буде впевненості в тому, що розглян...