за своїм характером. Дж.Холмс і група вчених, що склалася на базі католицького університету у Левені, теж відстоюють міждисциплінарний характер літературного перекладу, однак вважають, що теорія художнього перекладу повинна розглядатися як частина комплексної, системної науки про всесвітній літературному процесі (інакше кажучи, порівняльного літературознавства). Перекладач художнього тексту не може розглядатися як механічний "перемикач" у процесі "перекодування". p align="justify"> Перспективним напрямком у розвитку науки про переведення, яке могло б сприяти подоланню її однобічності, видається звернення до теорії "концепту", що оперує на стику лінгвістики, літературознавства, культурології, етнопсихології та багатьох інших наук.
Під "концептом" розуміється якась "загальна ідея", закріплена в ментальності, мові, психіці та відтворювальна картину світу і стереотипи поведінки представників того чи іншого етносу. Слово або дія стають "концептом" тільки в процесі комунікації, оскільки комунікація приводить в рух "пучок" уявлень, асоціацій, переживань, який супроводжує дане "ключове" слово або дія. p align="justify"> "Ключові слова" - вербальна форма концептів, складових концептосферу національної свідомості. Вони звертають на себе увагу частотністю вживання, завжди є центром сімейства фразеологічних висловів, входять до прислів'я, приказки, назви популярних книг, фільмів. p align="justify"> Всякий етнос має у своєму розпорядженні величезне число концептів, сформованих за період його існування, а, отже, і "ключових слів" для їх вираження. Серед ключових для англійської культури можна назвати такі, як "stiff upper lip", "fair play", "gentleman", "home", "freedom", "common sense", "sence of humour" . У той час як для російської культури це: "воля", "душа", "доля", "туга", та ін
Завдання перекладача художнього твору, таким чином, полягає в тому, щоб проникнути в суть "ключових слів" культури оригіналу і зуміти донести їх зміст до своїх читачів, зберігши, з одного боку, національний колорит оригіналу, а з іншого боку, зробити сприйняття перекладу доступним для носіїв зовсім іншої національної концептосфери. Крім того, кожен окремий автор і кожний окремий твір будуть мати власну картину світу, яка будується на певних "ключових словах". Ігнорування цього рівня сенсу теж веде до руйнування єдності поетичного світу автора і спотворює його сприйняття іноземним читачем. p align="justify"> О. Блок зазначав, що "всяке вірш - покривало, розтягнуте на вістрях кількох слів. Ці слова світяться, як зірки. Через них існує вірш ". Зрозуміло, що при перекладі поетичного твору з однієї мови на іншу не можна не враховувати ці "опорні" - "ключові" слова. Для цього перекладачеві потрібно літературознавча компетентність, так як про "наповненості" особливим змістом тих чи інших слів твори можна судити повною мірою тільки познайомившись з поетичним світом автора. p align="justify"> Не менше значення при перек...
