ладі мають і ті "опорні" - "ключові слова", на вістрі яких, перефразовуючи Блоку, "розтягнуто в тексті покривало національної концептосфери". Ці "ключові слова", звертаючись до несвідомого читача, що належить до тієї ж культури, що і автор, створюють додаткові виміри в сприйнятті твору. У той же час, перекладач, належить до іншої культурної традиції, завжди ризикує пройти повз цих важливих слів і, таким чином, "вихолостити" національний дух оригіналу. На цьому рівні художній переклад немислимий без сполучення з етнолінгвістика, культурологією, психологією культури, - науками, які бурхливо розвиваються останнім часом. Правда, справедливості заради варто відзначити, що обидва рівня на практиці, як правило, важко разделіми, так як кожен поет глибоко національний. p align="justify"> Перекладач віршів не може не бути поетом. Це означає, що, в переказному вірші він створює поетичний зміст, близьке чи аналогічне тому, яким володіє оригінал. Поетичне зміст - це не стільки те, про що у вірші йдеться, скільки ставлення поета до того, про що йдеться. p align="justify"> Відтворюючи засобами поетичної інтонації ставлення, не можна бути байдужим, тобто позбавленим емоційного ставлення: треба любити і ненавидіти, як сам поет. Але поет-перекладач створює вторинне мистецтво. Між ним і дійсністю варто словесне твір, вже написане іншим, і гідність перекладу визначається не тільки тим, з якою яскравістю перекладач побачить і відчує об'єкт зображення, а й тим, якою мірою вірно він прочитає пересоздавать їм вірші, - адже не зумівши прочитати, він і побачити нічого не зуміє. Правильно прочитати - це означає зробити принаймні півроботи. p align="justify"> Підготовча робота при перекладі.
Перекладу завжди повинна передувати дуже важлива підготовча робота: семантико-стилістичний та художній аналіз першотвору, тобто осягнення його сенсу, стилю і образності. Для цього потрібно неодноразове прочитання оригіналу зі словниками та іншими довідниками до тих пір, поки не буде до кінця зрозуміле його зміст та стилістичні особливості. Велике значення на цьому етапі має знайомство перекладача з проблематикою перекладного матеріалу. Стиль обумовлений характером і призначенням тексту, а також індивідуальною манерою письма автора. p align="justify"> Завдання поета-перекладача - відтворити на іншій мові поетичний зміст твору. Поет-перекладач повинен володіти точним музично-стилістичним слухом, - адже в поезії стилістичні тони звучать з особливою виразністю. Невелика помилка, ледь вловимий для ока зрушення, може викликати катастрофу, тобто повне спотворення стилістичної системи, а значить - докорінна зміна поетичного змісту.
Після того, як зрозуміле зміст, визначені стилістичні особливості тексту, перекладач приступає безпосередньо до перекладу: підшукує рівнозначні функціональні відповідності та будує перекладний текст.
Перекладацькі відповідності можуть бути "дослівними" або "недосл...
