ови для збільшення нещасних випадків на виробництві і при водінні автомобіля. Це особливо важливо, якщо врахувати, що, за результатами сучасних досліджень, до 5% водіїв приймають АГП, причому вони виявляються в крові у водіїв, залучених до дорожньо-транспортна пригода, в 12% випадків. Також було відзначено, що побічні центральні ефекти АГП можуть призводити до погіршення ступеня виконання приписів лікаря, роблячи негативний вплив на результати лікування. Відомий підхід, що дозволяє мінімізувати центральне дію АГП, сутність якого зводиться до призначення антигістамінних засобів перед сном, але, на жаль, часто в ранкові і денні години седативну дію препаратів не зникає. p align="justify"> Вивчення такого побічного ефекту АГП, як денна сонливість, і пов'язаних з нею порушених когнітивних і психомоторних функцій центральної нервової системи є важливим завданням сучасної фармакології [8]. Для лікарів широкої практики необхідна велика інформація про особливості впливу різних АГП на центральну нервову систему. p align="justify"> Метою даної курсової роботи є вивчення зв'язку між хімічною структурою АГП і результатом їх фармакологічного впливу на організм людини. В даний час спроби модифікувати структуру антигістамінних препаратів з метою отримання оптимального фармакологічного ефекту з мінімумом побічних впливів на організм є основним шляхом отримання нових лікарських препаратів для лікування різних алергічних захворювань. p align="justify"> Дана тема актуальна настільки, наскільки актуальна проблема алергічних захворювань в сучасному світі. До захворювань алергічної природи відносять риніти, дерматити, кропив'янку, атопічні реакції на харчові продукти і таке серйозне захворювання, як бронхіальна астма. p align="justify"> Робота буде цікава як практикуючим лікарям, так і фахівцям з фармацевтичною освітою. У ній відображена взаємозв'язок між хімічною структурою і фармакологічною дією ліків, а також простежуватися спроби позбавити антигістамінні ліки таких негативних впливів на організм, як токсичність метаболітів, вплив на ЦНС та інші органи і системи організму. p align="center">
1. Гістамін і його роль в організмі
Гістамін, найважливіший медіатор (локальне сигнальна речовина) і нейромедіатор, депонується головним чином у огрядних клітках сполучної тканини і в базофільних гранулоцитах крові. Утворюється він шляхом декарбоксилювання амінокислоти гістидину [11]:
В
Він бере участь у розвитку запальних і алергічних реакцій звільнення гістаміну відбувається під дією речовин-лібераторів, таких, як тканинні гормони, алергени і лікарські препарати. Дія гістаміну опосередковано різними типами рецепторів. Через Н1-рецептор гістамін стимулює скорочення гладких м'язів бронхів, розширює капіляри і підвищує їх проникність. Через Н2 - рецептор гістамін уповільнює серцевий ритм і стимулює утворення соляної кислоти в шлунково-кишковому тракті. У централь...