є аудиторія те, що він хотів довести, повірить або не повірить йому залежить від багатьох факторів.
Найбільш важливими серед них є якісні характеристики джерела повідомлення: його статус, надійність, кваліфікація. Поінформованість аудиторії про статус, надійності і загальновизнаною кваліфікації оратора впливає як на перше сприйняття цінності інформації, "вагомість" повідомлення, довіру до нього. Узагальнюючи сказане, можна певною мірою стверджувати, що "більшу вагу мають люди, а не слова". p align="justify"> Іншим важливим чинником, що впливає на процес комунікації, силу впливу повідомлення оратора, виступають загальна ситуація, тема повідомлення і час його оприлюднення. І, нарешті, ще одним дуже важливим чинником ефективності комунікації, того, чи правильно зрозуміє оратора аудиторія, є фактор кодування повідомлення. p align="justify"> Кодування. Справа в тому, що початковий задум оратора, ідею, яку він хоче донести до аудиторії, потрібно перекласти мовою комунікації, тобто мову, зрозумілу конкретної аудиторії. Якщо взяти, наприклад, мова політичного діяча, його вихідна ідея (задум) може стати предметом переробки, інтерпретації як мінімум трьох кодувальників. p align="justify">. Політичний діяч може звернутися до фахівця з написання промов (спічрайтер) з проханням викласти свої ідеї в письмовій формі. Виступаючи в ролі кодувальника, спічрайтер з самого початку повинен чітко усвідомити, що саме має на увазі політичний діяч, в чому полягає сенс його повідомлення, а потім вже перекладати все на мову, зрозумілу аудиторії. p align="justify">. Далі, написана мова повинна бути викладена у формі прес - релізу. У такому випадку кодіровщік, а ним може бути інша людина, наприклад, прес - секретар, вибирає з тексту написаної промови те, що, на його думку, є найістотнішим, і передає це в засоби масової інформації для публікації в стислому вигляді.
. Редактор газети може взяти поданий прес - реліз і, перед тим як надрукувати, переробити його з урахуванням ментальності групи населення. p align="justify"> Таким чином, ідею, яку спочатку мав на увазі політик, тричі передадуть по ланцюжку і оброблять, перш ніж вона дійде до теперішнього одержувача (аудиторії, на яку розраховувалася). І всякий раз конкретний кодіровщік (спічрайтер, прес-секретар, редактор) внесе щось своє, суб'єктивне, в ідею політика. У даному випадку кожен акт кодування в значній мірі залежить від професійного досвіду кодувальника
Повідомлення. Після того, як кодувальники осмислили ідеї відправника (джерела) і перевели їх на мову, зрозумілу одержувачу, ці ідеї потрібно передати у формі повідомлення. Повідомлення можна зробити за допомогою різних засобів комунікації: виступи, газети, прес-релізу, прес-конференції, радіорепортажу, телевиступи, зустрічі віч-на-віч. Правда, фахівці продовжують сперечатися про те, що являє собою повідомлення. p align="justify"> Існує, щонайменше, три найбільш розповсюджені ...
