де було потрібно від автора, що робить той чи інший матеріал, доброго володіння російською мовою, вміння цікаво і зрозуміло донести до глядача або слухача свою ідею.
Телебачення стало комерційним, мета його - рейтинг, тому новини, реклама, шоу різного формату повністю заповнюють інформаційний простір людини. Володіючи сучасними засобами розповсюдження інформації, ЗМІ активно впливають і по-своєму збагачують сучасну мову людини. Взяти хоча б одну, мабуть, найпопулярнішу фразу, що прийшла з TV в нашу мову: «Вгадай з трьох разів.»
Потрібно розуміти, що протягом довгих років у Росії всі ЗМІ носили стриманий і офіційних характер. Це мало на увазі літературну мову, яка виключала в статтях чи передачах TV розмовну, не кажучи вже про жаргонної лексики.
Люди, що працюють в сучасній Росії в індустрії мас-медіа, тобто що роблять новини і показують події в країні і світі, в основному молоді журналісти, які не ставлять собі мету грамотно, правдиво і цікаво зробити свій матеріал. У них мета одна - швидко, стисло, а головне у вільній формі, з жаргоном, часом навіть безграмотно, зробити замітку в журналі або репортаж на TV.
У науковій статті кандидата філософських наук, доцента МДУ ім. Ломоносова В.Л. Іваницького «Зміна норм мови ЗМІ під впливом фірми мас-медіа» [1] можна отримати відповіді на питання: «Як і чому вплинули ЗМІ на культуру мовлення людини в сучасній Росії?» Отримавши в 1990-1991 рр.. повні права на розпорядження друкованими ресурсами, в тому числі на цензуру текстів, «фірма» (видавництво) почала активно впливати на сформовані норми мови ЗМІ. З процесу створення (наприклад: журналу) була виключена фігура коректора, що призвело до масових лексичним, пунктуаційним, стилістичним помилок. У процесі підготовки тексту до виходу «у світ» бере безпосередню участь журналіст. З нього була знята відповідальність за якість тексту і точки зору російської мови. В.Л. Іваницький особливу увагу приділяє рівню ЗМІ в цілому. Якість ЗМІ стало падати через низького професійного рівня журналістів (завідувачів відділами), самоусунення головних редакторів, керівників електронних ЗМІ. Бюджет «фірми» не передбачає процес збереження норм мови ЗМІ і вважає витрати на нього невиправданими. У зв'язку з цим витрати на підтримку якості текстів постійно бюджетуються.
Суб'єктивним фактором, що вплинув на ЗМІ, виступило поява підприємців, які стали власниками «фірм» мас-медіа, до цього не мали до журналістики ніякого відношення. Зміни норм мови ЗМІ йде також і під впливом правового чинника. «Фірма», діючи на свій розсуд у мовному просторі правом і законами ніяк не обмежена. Прийнятий в Росії 1 червня 2005 закон «Про державну мову РФ», встановивши норму обов'язкового використання в країні нормованого грамотного російської мови, далі декларації не пішов.
Автор статті робить висновок: «Очевидно, що відчуження фігури журналіста та інституту журналістики від процесу створення повідомлень ЗМІ працює на подальший процес зміни мови в бік погіршення якостей його норм» [1].
Я солідарний з думкою В.Л. Іваницького і вважаю, що для поліпшення якості мови ЗМІ необхідно підвищувати рівень професійної культури журналістики.
Постійно йдуть репортажі на TV або замітки в журналах дуже сильно вплинули на культуру мовлення в сучасній Росії. Ми втратили почуття стилю, норми в мовній культурі в цілому. Звичайно ж, мова стала більш виразним, але й більш агресивним. Стали розмиті межі ет...
