Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » До питання про порівняльному вивченні дієслівного виду в російській і в монгольському мовах

Реферат До питання про порівняльному вивченні дієслівного виду в російській і в монгольському мовах





лого і недосконалого видів/НСВ/російського дієслова. У пошуках відповіді на дане питання знаменитий синтаксист виходить з того, що форми доконаного виду НЕ миряться з ідеями початку, продовження і кінця процесу. Не можна сказати, пише він, я починаю заговорити або почну заговорити, починаю поговорити, починаю полетіти, починаю купити, починаю сісти і т.д. І розвиваючи цю ідею, учений підходить до висновку про те, що при вживанні дієслів СВ ті чи інші процеси дії зовсім не протікають в часі і ось це негативне і ірраціональне уявлення і становить надзвичайно яскраву і позитивну характеристику СВ/7: 110 /. Перефразовуючи вченого, можна сказати, що дієслова СВ не позначав процесу дії, вони висловлюють лише мить дії, хоча навіть мить теоретично займає деякий час. Так, наприклад, в пропозиції Завтра я обов'язково куплю цю книгу дієслівна форма куплю вказує на те, що дана дія довго тривати не буде, а в пропозиції ж Завтра я обов'язково буду купувати цю книгу дієслівна форма буду купувати, навпаки, показує, що на це дія буде витрачено певну кількість часу.

Як і у всіх правилах, і тут учений наводить виняток, згідно з яким вказаною тут загальному значенням СВ можуть суперечити ті приватні видові значення, які укладені в приставках. Найбільш різкий випадок цього роду, підкреслює автор, це приставка по - в таких дієсловах, як поговорити, пописати, полежати, побігати, пошуміти і т.д. Тут дана приставка позначає, що процес займає невеликий відрізок часу: поговорити - це означає недовго говорити, полежати - недовго лежати і т.д.

До речі зазначити, ми всі досить добре знаємо про те, що ті чи інші значення виду так чи інакше зберігаються в таких віддієслівних утвореннях, як дієприкметник і дієприслівник. Так, наприклад, якщо в причасті хто читає, і дієприслівнику читаючи присутній значення процесу, то в причасті прочитав і дієприслівнику прочитавши можна простежити відтінок результативності даної дії. Однак, мало кому відомий той факт, коли те чи інше значення виду може бути притаманне іменників, прикметників і навіть наречию.

У цьому плані особливий інтерес викликають міркування А.М.Пешковского, який пише: Познайомившись з тим, що таке види дієслова взагалі, і досконалий і недосконалий зокрема, ми легко відкриємо ці категорії в більшій чи меншій ступеня оформлення і не в дієсловах, а в тому, що ми назвали дієслівними іменниками, дієслівними прикметниками і дієслівними прислівниками. Порівняємо, наприклад, стрибок-стрибання, стрибок-скакання, свисток-свістеніе, гудок-гудіння, запізнення-опаздиванія, проголошення-вимову. Якщо в початкових іменників спостерігається відтінок процесу, зібраного в точку (напр., стрибок, стрибок), то в других іменників - відтінок процесу, розбитого на частини, внаслідок цього більш-менш тривалого (стрибання, скакання) і т. д. Таку ж картину можна спостерігати й у прикметників: мерзлий-обмёрзлий, бляклий-побляклий, млявий-зав'ялити; і у прислівників: маняще-заманівающе, що тягнуть-увлекающе, молячи-благально і т.д./7: 111-113 /.

Таким чином, до категорії дієслівного виду в російській мові дослідники різних часів ставилися по-різному, однак звернемося до Російської граматики, виданої в 1980 році Інститутом російської мови Академії наук СРСР/за старою назвою /, яка, як відомо, являє собою нормативну граматику сучасної російської літературної мови. Категорія виду тут визначається як система протиставлені один одному рядів форм дієслів: ряду форм дієслів, що позначають обмежене межею цілісну дію/дієслова СВ /, і ряду форм дієслів, що не володіють ознакою обмеженого межею дії/дієслова НСВ /. Дієслова НСВ не володіють ознакою обмеженості межею, ознакою цілісності дії. У цьому полягає категоріальне значення недоконаного виду. Звідси випливає здатність дієслів НСВ виражати дію в процесі його протікання, зокрема дію, що прагне до досягнення межі.

У дієсловах ж СВ досягається дією межа найчастіше осмислюється як якась критична точка, після досягнення якої дія, вичерпавши себе, припиняється: Хлопчик довго переписував роботу і , нарешті, переписав її. Він білил і побілив стелю. Сніг танув і розтанув /9: 583 /.

Уточнюючи різні відтінки значення СВ, автори стислій Руській граматики, виданої теж АН СРСР під редакцією Н.Ю.Шведовой і В.В.Лопатіна, підкреслюють, що межа дії може бути позначений:

. дію завершено в цілому;

. завершена тільки частина дії;

. завершено тільки початок дії.

Так, наприклад, в пропозиції Я прочитав книгу дієслово СВ прочитати позначає, що дія читати завершен...


Назад | сторінка 2 з 5 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: До питання про порівняльному вивченні дієслівного виду в російській і в мон ...
  • Реферат на тему: Значення виду та області застосування мінеральних добрив
  • Реферат на тему: Вживання часових форм німецького дієслова в письмовій мові
  • Реферат на тему: Розробка технологічного процесу й схеми комплексної механізації перевантаже ...
  • Реферат на тему: Особливості словникової роботи на уроках читання і російської мови з учнями ...