ДО ПИТАННЯ ПРО порівняльного вивчення дієслівних ВИДУ В РОСІЙСЬКІЙ І В монгольської мови
Ерденемаам С., проф. (МГУО)
Фонетика, морфологія і синтаксис російської мови в зіставленні з відповідними розділами монгольської мови піддані монгольськими контрастівістамі щодо достатньому вивченню /С.Галсан, Е.Равдан, Ц.Цедендамба, Б.Чулуундорж, А.Шарху, Д.Дашдаваа, Г.Болд, О.Адьяа, Р.Нарангерел, З.Гуліраанз, Ш.Туяа, Н.Нансалмаа, Д.Енхбат, Г.Ерхембаяр, Г.Томтогтох, Т.Батбаяр та ін ./.
І методика викладання російської мови в монгольській аудиторії на належному рівні розробляється нашими вченими-дослідниками /В.Шодорова, Ш.Сухе, Д.Ценджав, С.Гадінжід, З.Дашдорж, Р.Чултем, Д.Батчулуун, Г.Бадмаева, Ц.Деве, Д.Нямжав, Г.Даваасамбуу, Д.Цееерегзен, П.Увш, Я.Хішігт, Ц.Батмунх та ін. /. Є також спеціальні дослідження социолингвистического і літературознавчого характеру /С.Ерденемаам, Ц.Магсар і т.д ./.
Однак досі не існує будь-яких спеціальних робіт, присвячених зіставному дослідженню категорії дієслівного виду в даних мовах. У деяких роботах проф. С. Галсана/тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять/і А.Шарху/одна тисяча дев'ятсот сімдесят один/хоча й зачіпається дана проблема, автори обмежуються лише питаннями, що стосуються передачі на монгольську мову видових значень російського дієслова. Питання про те, як передати значення дієслівного виду російської мови на монгольський і порівняльне вивчення категорії виду розглянутих мов, мабуть, мають принципово різний характер. При вивченні першого питання можна зовсім не чіпати вид монгольського дієслова, достатньо лише розглянути шляхи та методи передачі на монгольську мову різних видових значень російського дієслова. При порівняльному ж дослідженні даної категорії в російській і монгольському мовах необхідно, на наш погляд, виявити їх подібні та відмінні риси в формально-структурному і семантичному планах. Такого роду дослідження мало би крім суто теоретичних ще й велику практичну значимість у науково-обгрунтованому і більш доступному засвоєнні монголами кожного конкретного значення російського дієслова того чи іншого виду.
Саме тому автором робиться перша спроба торкнутися у цій статті спочатку проблеми вивченості на сьогоднішній день даної категорії в зіставлюваних мови.
Категорія виду в російській мові - найбільш складна і в той же час сувора, закономірна система в порівнянні з іншими дієслівними категоріями. Вона здавна піддавалася всебічному вивченню вченими-дослідниками. Ще в 1947 році відомий російський вчений акад.В.Віноградов писав: ... теорія видів російського дієслова відноситься до одного з найбільш важких, спірних і неопрацьованих відділів російської граматики/2: 477 /. Про те, що вид російського дієслова, будучи однією з основних його категорій, є найбільш складною і розвиненою граматичною категорією, відзначали також такі видатні російські вчені-дослідники, як Нікітевіч/1963 /, Розсудові/1969 /, Мучник/тисячі дев'ятсот сімдесят один/та ін.
Видатний російський лінгвіст А.М.Пешковский у своїй класичній праці Російський синтаксис у науковому освітленні, визначаючи дану категорію, пише: ... категорія виду позначає, як протікає в часі або як розподіляється в часі той процес , який позначений в основі дієслова. Це і є загальне значення категорії виду/7: 105 /.
Звертає на себе увагу також те, як видатний учений на конкретних прикладах піддає критичному аналізу різні позиції дослідників щодо визначення цієї категорії. Так, одні автори, розмірковує вчений, знаходили в досконалому вигляді/СВ/відтінок закінченості процесу. Потрібно відзначити, що і деякі сучасні автори так вважають. Дана позиція підходить до таких дієсловам, як читав-прочитав, писав-написав, будував-побудував, пише-напише, строит-побудує і т.д. Проте на думку А.М.Пешковского, дане положення явно не підходить до таких фактів, як метушився-заметушився, бігав-забігав, втік-побіг, любив-полюбив і т.д. Тобто, в останніх випадках у наявності незакінченість процесу.
Інші автори, міркує далі вчений, знаходили в ньому відтінок закінченості по відношенню до досягнення результату процесу, що, правда, об'єднує дуже багато випадків і притому вдало об'єднує беспріставочние факти з Префіксальне. Так, наприклад, будував-вибудував, купував-купив, сідав-сіл, ставив-поставив і т.д., але зовсім не підходить до таких фактів, як обідав-пообідав, дзвонив-віддзвонив і т.д., де, звичайно, ніякого результату процесу не виражено.
Природно виникає питання, чим саме можна визначити сутність доскона...
