о повністю. У пропозиції ж Він простояв 2:00 дієслово СВ простояти хоча і позначає, що дія стояти доведено до певної точки в часі, але не вказує на те, чи все дію завершено, або тільки його частину. Це може бути зазначено додатково: в реченні Він простояв 2:00 і буде ще стояти вказується на завершення частини дії, а в реченні Він простояв 2:00 і пішов - на завершення всього дії. У пропозиції Він заспівав вказується на повне завершення початковій стадії дії, проте немає ознаки, що вказує на те, закінчено чи ні/10: 271-272 /.
Таким чином, як описується в нормативній граматиці, в сучасній російській мові існують досконалий і недосконалий види дієслова, причому основним критерієм їх відмінності один від одного є межа дії.
Крім даного основного відмінності, дієслова досконалого і недосконалого виду, употребляясь у письмовій та розмовної мови, можуть позначати різні додаткові приватні значення.
Так, наприклад, дієслова СВ висловлюють принаймні наступних 4 значення:
а/конкретний одиничний факт: Брат приїхав вчора/приїде завтра /.
б/повторюване зазвичай дія, виражена за допомогою називання одного із актів цієї дії: Тільки яструб іноді пролетить над самотньою могилою.
в/потенційну можливість (або неможливість) вчинення будь-небудь дії: З ким вночі поговориш? Хіба що з собакою.
г/суму конкретних фактів: Він двадцять разів сказав, що не поїде. І при цьому двадцять разів вхопив кулаком по кволому стволу.
Дієслова ж НСВ позначають:
а/конкретне дію, що відбувається протягом певного часу і представлене в процесі його здійснення: Мчать хмари, в'ються хмари.
б/дію, що повторюється необмежену кількість разів: Любив я часто, частіше ненавидів.
в/дію, що відбувається постійно і без перерв, повністю заповнює необмежений або тривалий проміжок часу: Земля обертається навколо сонця.
г/наявність або відсутність дії: Слюсаря викликали?
д/дія, що здійснюється завдяки здатності суб'єкта до його здійснення: Дядя Володя чудово малював.
е/дія, що повторюється обмежене число разів: Солдати три рази ходили в атаку.
Що стосується категорії виду в монгольській мові, то на сьогоднішній день не є скільки-небудь серйозної роботи, повністю і остаточно висвітлити дану проблему. Слід зазначити, що дана категорія в монгольських мовах взагалі, і в монгольському зокрема, вивчена слабо/11: 65/і при цьому спостерігається разноречивое розуміння дієслівних видів різними дослідниками монгольських мов. Однак дослідники різних країн одностайні у визнанні того, що в основі видовий категорії дієслова в монгольських мовах лежить уявлення про характер протікання дії. При цьому потрібно підкреслити, що в питанні про засоби і способи вираження видових форм дієслова, як і в кількості дієслівних видів. немає єдиної думки/4: 165-167 /.
Кожен з тих дослідників, які в тій чи іншій мірі стосуються категорії виду в монгольській мові, дотримуючись своєї точки зору в розумінні даної граматичної категорії, або взагалі категорично заявляє, що в монгольській мові такою суворою системності видовий категорії немає /3: 203 /, або виділяє різну кількість видів з різними лексико-граматичними показниками/11: 187-194; 14: 254-320 та ін ./.
Таким чином, можна сказати, що монголісти майже одностайно визнають в монгольських мовах наявність видів, які мають суттєві відмінності від категорії виду в російській мові в критеріях визначення виду і способах його вираження. Якщо в російській мові чітко протиставляються два види, то кількість видів в монгольських мовах поки залишається спірним. Для сучасного стану вивчення видів в монгольській мові число їх коливається від трьох до шести. Подібні явища, очевидно, закономірні для певного періоду вивчення даної граматичної категорії. Відомо, що і в російській мові свого часу дослідники виділяли три-чотири дієслівних виду/2: 478-781 /. Коливання в кількості видів свідчать про відмінності в принципах, критеріях визначення виду.
Якщо в російській мові, як уже зазначалося, основним критерієм для виділення видів є межа дії raquo ;, то в монгольській мові видовий ознака протиставляється в цілому за характером протікання дії з точки зору його темпів, інтенсивності, миттєвості. Через такою різною в зіставлюваних мовах понятійної основи видів учнями-монголами дуже важко засвоюються смислові нюанси видових форм російських дієслів.
Відомий російський монголіст Г.Д.Санжеев підкреслює, що формальні засоби, за допомогою яких в самому дієслові виражається категорія виду, можуть бути синтетичними й аналітичними, які і є в розпорядженні монгольської мови.
