ціальний індивід, что поєднує в Собі РІСД загальнолюдського, суспільне значущих та індивідуально неповторного.  
 Індівідуальність - це цілісна характеристика окремої людини, ее орігінальність, самобутність ее псіхічного складу. Чи не КОЖЕН індивід є індівідуальністю. Для цього вимагається статтею особістістю. 
  Розвиток людини - процес становлення та формирование ее особистості під вплива ЗОВНІШНІХ и внутренних, керованих и некерованіх чінніків, среди якіх провідну роль відіграють цілеспрямоване виховання та навчання. 
  Розвиток людини нельзя зводити до засвоєння, простого Накопичення нею знань, умінь та навічок з різніх Галузо науки и практичної ДІЯЛЬНОСТІ. Его НЕ слід розглядаті лишь з кількісного боці. Розвиток lt; # justify gt; Як и світогляд, характер є Стрижнем особистості, візначає ее індівідуальність. 
  здібності - психічні Властивості індівіда, что є передумови успішного виконан питань комерційної торгівлі відів ДІЯЛЬНОСТІ. 
  До загально здібностей, Які віявляються в усіх видах людської ДІЯЛЬНОСТІ, відносять ЗАГАЛЬНІ розумові здібності, пам'ять, Рамус та ін. СПЕЦІАЛЬНІ здібності відповідають вужчий колу вимог конкретної ДІЯЛЬНОСТІ (музичний слух - для музиканта, творча уява - для конструктора та ін.). Для формирование здібностей школярів потрібні відповідні умови. 
  Формування особистості відбувається такоже у процессе розвитку ее інтересів, потреб. 
  Інтерес - спрямованість людини на Певний об'єкт чі Певнев діяльність, зумовлена ??позитивним, зацікавленім ставленого до чогось, когось. 
  Потреба - необходимость у Чомусь. 
  Схильність - стійка орієнтованість людини на Щось, бажання Виконувати Певнев працю. 
  Нехтування індівідуальнімі особливую виробляти до того, что нерідко даже здібні учні втрачають Інтерес до навчання, праці й потрапляють до категорії так званні Важка дітей. Належности чином поставлених виховання предполагает знання кожного учня, тому что без урахування індівідуальності школярів Неможливо успішне навчання и виховання. 
				
				
				
				
			  Анатомо-фізіологічній, псіхічній и соціальний розвиток особистості здійснюється в ДІЯЛЬНОСТІ. 
  Діяльність - способ буття людини в мире, ее здатність вносіті в дійсність Зміни. 
  Основними компонентами ДІЯЛЬНОСТІ є: 
  суб'єкт з его потребами; 
  мета, відповідно до якої предмет превращается в об'єкт, на Який спрямовано діяльність; 
  засіб реализации мети; 
  результат ДІЯЛЬНОСТІ. 
  У роки навчання школяр бере доля в ігровій, навчальній, трудовій, художній, спортівній та Громадській ДІЯЛЬНОСТІ, Які забезпечують его всебічній розвиток. Тільки та діяльність дает щастя душі, - писав українсько-російський педагог Костянтин Ушинський, - зберігаючі ее Гідність, яка виходе з неї самой, отже, діяльність улюблена, діяльність вільна; а тому, наскількі нужно виховувати в душі Прагнення до ДІЯЛЬНОСТІ, настолько ж нужно виховувати и Прагнення до самостійності або свободи: один розвиток без іншого, як ми бачим, що не может посуватіся вперед . 
  Важлива умів ефектівності розвитку особистості є ее Активність, здатність до свідомої Трудової та соціальної ДІЯЛЬНОСТІ, міра цілеспрямованого, планомірного превращение навколишнього середовища й собі. Активність віявляється у рухах, пізнанні навколішньої дійсності, у спілкуванні, впліві на оточення й на собі. Цілеспрямовану Активність, спрямованих на вдосконалення себе, назівають самовиховання. 
  Найголовнішімі видами ДІЯЛЬНОСТІ є гра, навчання і праця. Гру вважають провіднім видом ДІЯЛЬНОСТІ для маленької дитини, хоча Важлива вона є й для школярів, нерідко Грають и дорослі. Навчання характерне для школяра, но навчають такоже дорослі люди. Праця є видом ДІЯЛЬНОСТІ, якові здійснюють дорослі, но працювати могут и школярі. Тому поділ відів ДІЯЛЬНОСТІ за принципом, что маленькі діти Грають школярі - навчають, а дорослі - Працюють, Певнев мірою відносній. Можна Погодитись лишь з тверджень, что на шкірному віковому етапі превалює Певний вид ДІЯЛЬНОСТІ. 
  пізнавальна Активність спріяє інтелектуальному розвитку дитини. Тому змалку слід підтрімуваті дитячу цікавість, ВІДПОВІДАТИ на запитання дитини, розвіваті в неї Інтерес до знань. Український педагог Василь Сухомлинський з цього приводу писав: Лінощі, недбальство, слабовілля, розпущеність у навчанні означаються, що ти закладаєш корінь свого паразітічного Існування . 
  Активність особистості в трудовій ДІЯЛЬНОСТІ спріяє ее фізічному ї інтелектуальному розвитку, готовит до майбутнього ПРОФЕСІЙНОГО самовизначення. Активність дитини у спілкуванні дает Їй змогу набути мораль...