ь в абсолютно безлюдних місцях з'являється можливість зв'язку з усім світом [1, 35].  
 Інформаційна культура - це одна зі складових загальної культури людини, сукупність інформаційного світогляду і системи знань і умінь, що забезпечують цілеспрямовану самостійну діяльність по оптимальному задоволенню індивідуальних інформаційних потреб з використанням як традиційних, так і нових інформаційних технологій. Своєрідність інформаційної культури полягає в тому, що з одного боку - для її здобуття потрібні значні зусилля особистості: і з іншого боку - тільки інформаційна культура відкриває сучасній людині доступ до накопичених цивілізацією інформаційних ресурсів. 
  Зміни в суспільстві пов'язані зі змінами в культурі, особливості якої визначаються системою фундаментальних цінностей і світоглядних орієнтирів, що регулюють людську життєдіяльність в рамках певного типу суспільства. У зв'язку з цим визначають деякі тенденції розвитку культури в інформаційному суспільстві, обумовлені системним поліфункціональним поширенням у різних сферах життєдіяльності людини трьох інформаційних технологій: мультимедіа, гіпертексту і комунікації. 
  Розгляд культури як тексту передбачає діалог, розуміння тлумачення, що пов'язано з широким використанням в культурі і сучасній науці герменевтичних підходів. Нові способи відображення тексту за допомогою інформаційних технологій розширюють соціокультурний діапазон. 
  Серйозне рішення цих проблем неможливе без глобального оволодіння постійно зростаючими обсягами і потоками різноманітної інформації. Цим визначається особлива важливість ролі інформаційної культури в сучасному суспільстві. 
  Сьогодні стало очевидно, що найкращі ЕОМ, оптичні носії пам'яті, бази даних і знань, системи зв'язку не приведуть до вирішення поставлених перед людиною і суспільством проблем, якщо суспільством не буде усвідомлена глобальна значимість інформаційної культури. 
  Основними чинниками, визначальними виникнення інформаційної культури, з'явилися: 
 . перехід інформації в ряд найважливіших універсальних категорій суспільного розвитку; 
 . зростання обсягів інформації, інформатизації суспільства, розвиток інформаційної техніки і технології; 
 . становлення інформаційного суспільства. 
  Формуванню інформаційної культури вже присвячені численні методологічні та педагогічні роботи, як в Росії, так і в Казахстані. 
  Отже, особливе місце в підготовці людини до життя в прийдешньому інформаційному суспільстві повинно відводиться формуванню інформаційної культури особистості. 
  Тема даної дипломної роботи представляється  актуальною  з погляду появи все більшої необхідності і поширення нових інформаційних технологій у викладанні гуманітарних предметів. 
				
				
				
				
			   Метою   даного дослідження  є теоретичне обґрунтування та розробка педагогічних умов, що забезпечують використання нових інформаційних технологій в початковій школі при навчанні російській мові. 
   Завдання дослідження : 
 . Дослідження теоретичних джерел за темою роботи. 
 . Визначення поняття «інформаційна культура». 
 . Виявлення рівня сформованості інформаційної культури вчителя. 
 . Розкриття методики використання інформаційних технологій у навчанні молодших школярів. 
 . Розробка методичних рекомендацій на допомогу вчителю в освоєнні інформаційної культури. 
   Об'єкт дослідження  - інформаційна культура вчителя. 
   Предмет дослідження  - Прийоми та засоби застосування інформаційних технологій на уроках російської мови в початковій школі. 
   Гіпотеза  - формування інформаційної культури вчителя буде протікати найбільш успішно, якщо здійснюватиметься систематична робота з формування інформаційної компетентності вчителя, якщо кожен випускник педагогічного ВУЗу буде мати навички роботи з інформаційними технологіями, буде володіти основами інформаційних знань і будуть створені умови для систематичного застосування в роботі вчителя комп'ютера і мультимедійних комплексів. 
  Для доказу висунутої гіпотези застосовувалися такі  методи дослідження:  
  1 теоретичний аналіз (теоретичне узагальнення, системний аналіз); 
  емпіричний (анкетування, бесіда, опитування, вивчення та узагальнення досвіду, педагогічний експеримент, спостереження за роботою вчителя в процесі використання комп'ютерних технологій); 
  статистичний (кількісна та якісна обробка результат...