54
44
51
41
46
36
43
32
10,0
12,0
14,0
5 - 13
Не більше двох діаметрів
5
20
20
30
30
Не допускається
150
Не допускається
В В
Схема виробництва кормових дріжджів
При нормальній температурі і у чистій воді реакція гідролізу полісахарадов по суті не відбувається. Гідроліз целюлози і геміцелюлози з метою прискорення реакції проводиться у присутності каталізатора (мінеральні кислоти), а також при підвищеній температурі. Таким чином, в результаті гідролізу полісахаридів можна отримати гідролізний цукор у вигляді розчину (гідролізат). Вміщені в гидролизате цукор складається з гексозних (глюкоза, маноза і галактоза) і пентозного (ксилоза, арабиноза).
За схемою рослинна сировина підлягає гідролізу розведеної до 0.5 - 0.6%-ної сірчаної кислотою в гідролізаппаратах при температурі 175 - 190 Лљ С. Утворений попутно при цьому фурфурол виводиться у вигляді фурфуролслдержащего конденсату, а частина його залишається в гідролізаті. Що залишився після гідролізу лігнін видаляється з апарату. Отриманий гідролізат з вмістом цукру до 3 - 3.5% піддається інверсії і нейтралізації вапняним молоком або аміачною водою. Отриманий в результаті вапняної нейтралізації гіпс разом з усім шламом видаляється з розчину методом осадження у відстійниках або сепаруванням в циклонах. Після очищення від механічних домішок нейтралізований гідролізат охолоджується до 31 - 32 Лљ С і подається
гексозних цукор при біохімічній переробці може бути використаний на отримання етилового спирту, а пентозний, не застосовується для отримання спирту методом бродіння, - Для отримання кормових дріжджів. За Такла комплексній схемі використання сировини працюють багато діючі гідролізні заводи.
З цієї схемою на гідролізних підприємствах з 1 т абс. сухий хвойної деревини можна отримати:
В· Дріжджі кормові (Вологістю 10%) - 225 - 235 кг;
В· Метанол - 2,0 кг;
В· Фурфурол-сирець (94%) - 5,6 кг;
В· Лігнін (абс. сухий) - 380 кг;
В· Гіпс - 225 кг. p> 1. Сировина для виробництва кормових дріжджів
При накопиченні біомаси дріжджів джерелами вуглецю можуть служити: глюкоза, ксилоза, мальтоза, сахароза, маноза, арабіноза, а також оцтова кислота, етиловий спирт та інші органічні речовини. Деяка кількість вуглеводів міститься у відходах харчової промисловості, які можна використовувати для вирощування дріжджів. До таких відходам слід віднести післяспиртову барду заводів виробництва етилового спирту біохімічним способом з меляси, зерна і картоплі, сокові води крохмальних заводів, отбросного луг, одержуваний при вапняної сепарації меляса, відходи деяких інших харчових виробництв. Кількість дріжджів, яке можна отримати на цих заводах, визначається кількістю відходів.
Для вироблення кормових дріжджів використовуються також і відходи целюлозно-паперової промисловості: післяспиртова барда, предгідролізати і лугу. Наприклад, деякі види сульфітного лугу недоцільно переробляти на етиловий спирт через незначного вмісту в них гексоз. Однак потреба в кормових дріжджах за рахунок використання перерахованих вище відходів промисловості не може бути задоволена лише в незначній мірі. p> Велике кількість дріжджів може бути отримано при використанні рослинних джерел сировини: відходи деревини хвойних і листяних порід і сільського господарства (соняшникове лушпиння, кукурудзяна качан, рисове лушпиння і т.д.).
Рослинна сировина дуже різноманітно за властивостями і гранулометричному складу. За походженням його можна розділити на дві групи: деревна сировина (багаторічні рослинні тканини); рослинні відходи сільського господарства (однорічні рослинні тканини). Деревна сировина надходить на гідролізні підприємства у вигляді відходів лісопиляння, дров, балансу і технологічної тріски. Вимоги до якості сировини, поставляється гідролізним підприємствам, визначається відповідними ГОСТами: на постачання балансової деревини ОСТ 13-76 - 79; на постачання В«тріски технологічної В»ГОСТ 15815 - 83 іВ« тирси технологічних для гідролізу В»ГОСТ +18320 - 78. Перелік нормованих показників до якості сировини та їх величини показані в таблиці 2.
Таблиця 2