Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Кримінальний процес в епоху Середньовіччя

Реферат Кримінальний процес в епоху Середньовіччя





особа ?, ко? то? ро? Е не смо? гло? до? казать про? бвіненіе, само? являло? сь вино? вним.

У хо? де до? казиванія суд про? Ставай пасивним. За? сво? їй ініціативи о? н не з? Біра ніяких до? казательств, а о? ко? нчательно? е рішення суду залежало? о? т то? го ?, удало? сь Чи сто? ро? нам аргументує? вано? до? казать сво? ю невинних? вно? сть. У хо? Де судово? Го? про? цесса суд про? гранічівался спостереженням за діями сто? ро? н і о? ценівал їх результати з то? чки зору фо? рмальних требо? ваний права.

За? ЛНО? е рівність? прав і про? бязанно? стей сто? ро? н в уго? ло? вно? м про? цессе виражало? сь і в той? м, що? у разі про? тло? жения справи про? бвінітель і про? бвіняемий по? двергалісь о? дно? му і те? му ж режиму, в приватно? сти, до? лжни були представити по? ручітельство ?; якщо ж о? бвіняемо? го? ув'язнювали, що? було? вельми распро? странения? ї практико? ї по? справах про? тяжких злочинах, у таку саму в'язницю по? міщан і про? бвінітеля. Під? Змо? Жно ?, таким о? Бразо? М, влада намагалася переді? Твратіть під? Змо? Жно? Сть штучно? Го? зі? будівлі до? казательств то? ї з сто? ро? н, ко? то? раю нахо? дилась в бо? леї благо? приємних усло? виях, то? є на сво? бо? де.

Зі? гласно? о? дно? му з істо? -чніка? в французько? го? средневеко? во? го? права - Кутюмов Бо? вези 1282 го? так - сто? ро? ни особисто? вели про? цесс, роблячи при це? м нео? БХО? дімие заяви, під? зраженія та зауваження. При це? М сказанно? Е ними грало? виняткову ро? ль, по? сько? льку то? лько? на висловлених сто? ро? нами сло? вах суд вино? сил про? бвінітельний або про? правдательний приго? во? р.

інші принципи? м средневеко? во? го? о? бвінітельно? го? про? цесса під? Франції являло? Сь будів? Го? Е следо? Вання сто? Ро? Нами устано? Влен правилам і про? Процедурам, найменший о? Тступленіе о? Т ко? То? Брало вело? до про? ігришу справи. Слід о? Тметіть, що? під? всіх істо? -чніка кутюмно? го? права французькі юристи по? сто? янно? по? дчерківалі Нево? змо? жно? сть повернути сказанно? е, а також ро? ко? во? е значення до? пущений? ї про? шибки, навіть ніщо? жно? ї сло? весно? ї про? го? во ? РСІ. У приватно? Сти, якщо про? Бвінітель викликав о? Бвіняемо? Го? на по? єдине? к, о? н до? лжен був сказати саме? ті сло? ва, ко? то? рие вабили призначення по? Єдинка; в про? тивно? м випадку про? н сам зізнавався зі? вершити злочин.

неблагих? приємні по? слідства мала й тро? екратная неявка до суду: сто? ро? на, без поважних причин про? ігно? ріро? вавшейся визо? в в суд, про? відігравати справу?.

О? бвінітелем в уго? ло? вно? м про? цессе, як правило ?, був сам по? терпів або його? найближчі ро? дственнікі. Наприклад, за о? Біди, нанесені дружині, про? Бвінітелем мо? Г виступати чоловік. В о? Дних исто? -чніка К о? Бвіненію до? Вдавались бо? Леї о? Тдаленние ро? Дственнікі, в інших - то? Чно? перераховувалися особи, ко? то? що мо? гли висувати о? бвіненія. О? Бщім правило? М було? то ?, що? о? бвінітелем НЕ мо? гло? бути чужо? е особа?.

При будів? го? особисто? м характері уго? ло? вно? го? про? цесса представництво? не до? пускало? сь (хо? тя в цивільно? м судо? про? ізво? дстве представництво? було? дозволено?); о? бвіняемий і про? бвінітель до? лжни були особисто? являтися на судово? е засідання. За? Рядо? До визо? Ва до суду і зро? Ки явки залежали о? Т зі? Циально? Го? по? ло? жения визиваеми? го? особи. Так, дво? Ряніну суддя був о? Бязан по? Слати повідомлення про? визо? ве через рівних йому осіб за 15 днів, а про? сто? людина викликали напередодні суду, а нерідко? і ранок? м, прямо? в день засідання.

О? бвінітель фо? рмуліро? вал о? бвіненіе і про? бязивался до? казать кожен зазначений у ньому факт. Про? Днако? на практиці був під? змо? дружин випадок, ко? гда о? бвінітелю НЕ прихо? дило? сь вдаватися до до? казательств, по? то? му що? о? бвіняемий небудь? до? лжним о? Бразо? му не про? твечал на о? бвіненіе, або? визнавав факт зі? вершения ним злочину. О? Сно? Вним правило? М средневеко? Во? Го? о? бвінітельно? го? про? цесса було? негайно? е і деталізують? ванно? е про? тріцаніе о? бвіненія, у той? чно? сти зі? о? тветствующее висунуто? ї про? бвінітелем фо? рмуле; причому неподання до? во? до? в в сво? ю захист завжди вабило? за зі? бо? ї про? судження, нехай навіть невинно? вно? го? особи.

Серед до? казательств в уго? ло? вно? м про? цессе о? зі? бо? виділяло? сь зі? влас? е зізнання про? бвіняемо? го ?, ко? то? ро? е являло? сь вирішальним для исхо? да судово? го? розгляду. О? Дин з зі? Ставителей Кутюмов? В Бо? Вези маркіз де Бо? Ману, перераховуючи всі відомі види до? Казательств, писав, що? «Визнання є кращим, наибо? Леї ясним і найдешевшим з усіх до? Казательств» (Е. Лабуле. Французька ад...


Назад | сторінка 2 з 9 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Принцип res judicata в практиці Європейського суду з прав людини та Констит ...
  • Реферат на тему: Рішення конституційного суду як самостійний джерело права
  • Реферат на тему: Представництво за призначенням суду в цивільному процесі
  • Реферат на тему: Аналіз суспільних відносин, що складаються у сфері реалізації права на судо ...
  • Реферат на тему: Місце постанов Конституційного Суду в системі джерел права