женнях", відрізняючись лише тим, що в даному випадку мова йде про зберігання не просто "речей", а саме "товарів" [13]. Стаття 907 ЦК називає товарним складом організацію, покликану здійснювати зберігання в якості підприємницької діяльності та надавати одночасно пов'язані з ним послуги. Різновид товарного складу становить склад загального користування. Основна ознака останнього полягає в тому, що він повинен надавати послуги кожному, хто звернеться. Саме з цієї причини його діяльність у відміну від усіх інших товарних складів є ліцензованої. Договори, укладаються складом загального користування, належать до категорії публічних, підкоряються у своєму режимі ст. 426 ЦК. Відповідно будь-яка особа має право вимагати від зазначеного складу укладення з ним договору з включенням до нього таких же умов про ціну і т. п., які містяться в інших укладених ним договорах. Склад загального користування має права ухилитися від укладення договору тільки у випадках, коли він зможе довести неможливість прийняти товар на зберігання (наприклад, через повного завантаження складських ємностей), а встановлювати диференційовані умови може тільки з урахуванням пільг і переваг, передбачених законом і іншими правовими актами.
Оскільки в 2 глави 47 містяться норми, адресовані товарному складу, з цього випливає, що на відносини з участю його різновиди - складу загального користування - у повному обсязі поширюються статті цього параграфа. Якщо не рахувати форми договорів, що укладаються за участю товарного складу, число спеціальних норм у 2 невелика. Заслуговують бути особливо згаданими насамперед ті з них, які покладають на зберігача обов'язок за свій рахунок проводити огляд товарів з метою визначення їх кількості (числа одиниць або товарних місць, або міри ваги або об'єму), а також зовнішнього стану.
Отже, зберігач може згодом при втраті або пошкодженні товарів посилатися на обставини, зазначені в ч. 2 п. 1 ст. 901, тільки за умови, якщо доведе, що товар, переданий поклажодавцем, придбав відповідні властивості вже в період зберігання, або ці властивості мали місце в момент пров едачі, але не могли бути виявлені зберігачем, незважаючи на всі прийняті ним міри. В іншому випадку за відсутності в діях поклажодавця умислу або грубої необережності охоронець понесе відповідальність сам, а якщо будуть встановлені умисел або груба недбалість поклажодавця, то в силу ст. 404 розмір відповідальності зберігача може бути судом зменшений.
У відносинах з товарним складом товаровладелец при знеособленому зберіганні вправі оглядати товари, знаходяться на складі, або зразки таких товарів у порядку, передбаченому ст. 909 ЦК. p> Більш суворий підхід до зберіганню на товарному складі виражається в тому, що зберігач у всіх випадках, коли для забезпечення збереження речей необхідні додаткові заходи, вправі їх прийняти і лише потім повідомити поклажодавцеві (ст. 910). На відміну від цього в силу ст. 893 при звичайному зберіганні, як правило, збері...