усиль вепської інтелігенції, об'єдналася в Товариство вепської культури. За ініціативою Товариства в 1989 році була відтворена вепської писемність, видані вепська буквар, підручники з вепської мови для другого і третього класів, навчальний вепської-російський і російсько-вепська словник, кілька художніх книг на вепській мовою. [17]. При створенні букваря, його автори відмовилися від ідеї запозичення відсутніх слів з російської мови, щоб мова нечисленного народу не втратив своєї самобутності. Слова створювалися згідно законам мови, за зразками наявних слів. Така акуратність потрібна ще й потім, що грамотно складене слово, що вписується в мовні закономірності, легко засвоюється носіями мови. [1, c.187-188] З 1994 року почалося видання щомісячної газети "Kodima" ("Рідна земля") на вепській і російською мовами. [16]. Створене в 1989 році Товариство вепської культури спільно з фіно-угорським філією Міжнародного інституту перекладу Біблії видали протягом 1992-1996 років переклади на вепська мову дитячої Біблії і чотирьох Євангелій. Видання навчальної та художньої літератури, перекладів біблійних текстів, газети на вепській мовою заклали основу для формування літературного вепської мови. У багатьох школах вепської регіону розпочато викладання вепської мови. З 1992-1993 навчального року в Карельському державному педагогічному інституті розпочато підготовку викладачів вепської мови, а в Петрозаводськом державному університеті - фахівців-філологів по вепської мови. Існують старі і виникають нові вепські пісенні колективи. p align="justify"> На міжрегіональній нараді 1988 виникла пропозиція про створення вепської автономного округу. У результаті осмислення цієї проблеми і реальних практичних дій виявилося, що в сучасних умовах найбільш доцільно рішення національно-територіальних питань у рамках вже існуючих суб'єктів Російської Федерації. У підсумку у Вологодській області виникла Куйскій вепська національний сільська рада. p align="justify"> Наприкінці 1994 року були встановлені межі вепської національної волості, яка в 1996 р. отримала статус самостійної адміністративної одиниці, тобто мала право формувати виборні органи місцевого самоврядування, мати закріплену за нею територію, право формувати свій бюджет, мати муніципальну власність і право контролю за розподілом природних ресурсів на своїй території. Вепської національна волость мала гарантоване представництво в законодавчих органах влади: в Палату Республіки Законодавчих Зборів РК обирався один депутат, який працював на постійній основі. З 2002 р. відповідно до нового законодавства РК представництво вепсів в Законодавчих Зборах РК стало проблематичним. Волость перестала бути адміністративно-територіальною одиницею і залишається національним муніципальним освітою. [16]. p align="justify"> Тобто треба визнати, що незважаючи на досягнуті успіхи, головне завдання - відродити повноцінне життя в вепської селах і створити умови для розвитку етнічної культури вепсів не була вирішена...