озв'язок особистісних особливостей батьків з різним стилем ставлення до дитини - досягнута.
Висунута в дослідженні гіпотеза підтвердилася: особистісні особливості батьків впливають на вибір ними стилю ставлення до дитини. На цей факт вказували багато дослідників психології сім'ї (Адлер А., 1998; Варга А.Я., 1986; Захаров А.І., 1998; Навайтіс Г.А., 1998; Ейдеміллер Е.Г., Юстицкис В., 1999 і ін.) p> Дослідження з виявлення співвідношення особистісних рис батьків і стилю ставлення до дитини дозволило експериментально довести наявність зв'язку між цими факторами, порівняти особистісні риси батьків з конструктивним і деструктивним стилем ставлення до дитини і описати психологічний портрет конструктивного батька.
У теоретичної частини дослідження вивчено роль сім'ї у розвитку та вихованні дитини; описані особливості психічного розвитку дітей, які виховуються поза сім'ї або в умовах психологічної депривації; розглянуті різні класифікації стилів батьківського ставлення в зарубіжній і вітчизняній психології.
Огляд досліджень у області психології особистості і психології сім'ї підтверджує теоретичну закономірність впливу особистісних особливостей батьків на стиль ставлення до дитині.
Експериментальна частина дослідження підтвердила наявність зв'язку між особливостями особистості батька та стилем виховання дитини, який він вибирає. Була встановлена кореляційний зв'язок між самодостатністю особистості батька і рівнем прийняття дитини, між ригідністю батька та стилем авторитарної гиперсоциализации. Була виявлена ​​негативна кореляційний зв'язок між прагненням батьків инфантилизировать дитини і емоційною стійкістю. Визначено відмінності між рисами особистості батьків з конструктивним і деструктивним стилем ставлення до дитини. Так батькам, що вибирають деструктивний стиль, властиві: підвищена тривожність, зовнішній локус контролю, емоційна нестійкість, слабкість "Я", непослідовність, ригідність, консерватизм, брак уяви, підвищена практичність, залежність від думки та оцінок оточуючих. Для батьків, які обирають конструктивний стиль ставлення до дитини, характерні: помірна тривожність, внутрішній локус контролю, самодостатність, емоційна стійкість,, послідовність, наполегливість, творческость, оптимістичність, гнучкість, відкритість, велика, порівняно з деструктивними батьками, соціальна успішність.
Існування статистично значущих відмінностей в особистісних особливостях конструктивних і деструктивних батьків підтверджує положення про те, що зв'язок особистісних якостей батьків зі стилем ставлення до дитини носить закономірний, а не випадковий характер.
На підставі отриманих даних може бути запропоновано комплекс рекомендацій для подружжя, готуються стати батьками, і для батьків, що замислюються над питаннями виховання дітей, звертаються за психологічною допомогою до фахівців. Крім того, отримані дані можна враховувати при розробці групових і індивідуальних програм, спрямованих на корекцію дитячо-батьківських відносин, а також при плануванні навчальних, розвивають тренінгових програм для батьків, що сприяють їх особистісному зростанню.
Подальші дослідження можуть бути направлені на вивчення динаміки зміни ступеня впливу особистісних чорт батьків на стиль виховання у міру дорослішання дитини. Крім того, розширення вибірки: збільшення чисельності, включення батьків до числа випробовуваних, дозволить виявити гендерні відмінності в цьому питанні. Представляє інтерес дослідження впливу інших факторів на стиль ставлення до дитини. Наприклад, вплив соціокультурних і сімейних традицій, особливостей спілкування дорослих членів сім'ї між собою, ступеня задоволеності шлюбом, кількості дітей, наявність в якості учасників виховання бабусь і дідусів і т.д. Це дасть можливість здійснювати більш диференційований підхід при розробці рекомендацій та корекційних програм для батьків залежно від віку дитини, статі батька, соціальної ситуації
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бене Є. Дитячий тест В«Діагностика емоційних стосунків в сім'їВ»// Сімейна психологія й сімейна терапія. 1999. - № 2. С. 14 41. p> 2. Берн Е. Ігри, в які грають люди. Люди, які грають в ігри. СПб.: Лениздат, 1992. 400с. p> 3. Бруменская Г.В., Карабанова О.А., Лідерса А.Г. Віково-психологічне консультування. Проблеми психічного розвитку дітей. - М., 1991. 300с. p> 4. Буянов М. И. Дитина з неблагополучної родини. - М.: Просвещение, 1988. 179с. p> 5. Варга А.Я. Роль батьківського ставлення у стабілізації дитячої невротичної реакції (На прикладі енурезу)// Вісник МГУ. Психологія. 1985. № 4. p> 6. Гарбузов В.І., Захаров А.І., Ісаєв Д.Н. Неврози у дітей та їх лікування. - М.: Медицина, 1977. С. 14 -24. p> 7. Гіппенрейтер Ю. Б. Спілкуватися з дитиною. Як? - М., 2000. - 240с. p> 8. Гозман Л.Я., Шлягіна Є.І. Психологічні проблеми сім'ї// Питання психології 1985. - № 2. С. 186 - 187. p> 9. Голод С.І. Стабільність...