Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Обгрунтування раціонального способу транспортування швидкопсувних вантажів на напрямку Перм-2 - Чи ...

Реферат Обгрунтування раціонального способу транспортування швидкопсувних вантажів на напрямку Перм-2 - Чи ...





ї вантаження СПГ до іншої.

За час обороту ізотермічний вагон знаходиться на одній станції навантаження і однієї станції вивантаження (у разі відсутності порожнього пробігу дані станції збігаються), в шляху проходження в навантаженому стані (в тому числі на попутних технічних станціях, пунктах екіпіровки та санітарної обробки) і в порожньому стані до станції нового навантаження. p> Повний оборот ізотермічного вагона складається з наступних складових елементів: в русі, під вантажними операціями, на технічних станціях, на транзитних пунктах екіпірування і обслуговування перед вантаженням.

Оборот вагону розглядаємо для трьох варіантів:

1-й варіант передбачає закріплення вагонів за обслуговуванням певного напряму (Станція наступної і попередньої навантажень збігаються);

2-й варіант повністю виключає порожній пробіг вагона (станція вивантаження і станція наступного навантаження збігаються), тобто L пір = 0;

3-й варіант передбачає подальшу навантаження вагона в районах масового виробництва СПГ, тобто L пір в‰  L гр . p> Оборот вагону на напрямку Перм-2 - Чита-1 визначається за наступною формулою

(Доба) (7.1)

де, О - оборот вагона, добу;

l - повний рейс вагона, км, приймаємо 4771 км;

v уч - дільнична швидкість, км/год, приймаємо 30 км/год;

до м - коефіцієнт місцевої роботи, приймаємо 0,8;

t гр - середній простій ізотермічного вагону під однією вантажною операцією, годину, приймаємо 3 години;

l тих - вагонне плече або середню відстань між технічними станціями, км, приймаємо 500 км;

t тих - середній простій ізотермічного вагона на одній технічній станції, годину, приймаємо 0,83 години;

l гр - навантажений рейс, км приймаємо 4771 км;

l е - дозволений пробіг між суміжними Екіпірування або технічним обслуговуванням АРВ, км, приймаємо 3500 км для АРВ, для 5-ваг. ІПС - 3812,5 км;

t з - середній простій ізотермічного вагона під технічним обслуговуванням та екіпіровку на транзитних пунктах, годину, приймаємо 2 години.

На підставі формули 7.1 визначаємо оборот вагона для 1-го варіанта

Для АРВ: О = 1/24 * (9542/30 +0,8 * 3 +9542/500 * 0,83 +4771/3500 * 2) = 14,1 (діб);

Для 5-ваг ІПС: О = 1/24 * (9542/30 +0,8 * 3 +9542/500 * 0,83 +4771/3812,5 * 2) = 14,12 (Діб)

Далі розраховуємо оборот вагона для 2-го варіанта за формулою 7.1, порожній пробіг відсутня

Для АРВ: О = 1/24 * (4771/30 +0,8 * 3 +4771/500 * 0,83 +4771/3500 * 2) = 7,2 (діб);

Для 5-ваг. ІПС: О = 1/24 * (4771/30 +0,8 * 3 +4771/500 * 0,83 +4771/3812,5 * 2) = 7,16 (доби). p> На підставі формули 7.1 визначаємо оборот вагона для 3-го варіанту, в якому L гр в‰  L пір

Для АРВ: О = 1/24 * (6500/30 +0,8 * 3 +6500/500 * 0,83 +4771/3500 * 2) = 9,7 (діб);

Для 5-ваг. ІПС: О = 1/24 * (6500/30 +0,8 * 3 +6500/500 * 0,83 +4771/3812,5 * 2) = 9,68 (доби). p> На підставі проведених розрахунків оборот вагона становив: для 1 варіанту - 14,1 доби для АРВ, 14,12 доби для 5-ваг. ІПС; для 2 варіанти: - 7,2 доби для АРВ, 7,16 доби для 5-ваг. ІПС; для 3 варіанти: 9,7 доби для АРВ, 9,68 доби для 5-ваг. ІПС. p> Далі в курсовій роботі будуємо графік обігу вагона для всіх трьох варіантів (графічна робота № 1). p> Намічаємо заходи щодо скорочення обороту вагона:

1. Скорочення часу простою на технічних станціях;

2. Скорочення часу на навантаження-вивантаження;

3. Збільшення безекіпіровочного пробігу;

4. Збільшення маршрутної швидкості по ділянках;

5. Скорочення часу на технічне обслуговування.

6. Скорочення часу на очікування подачі


8. ВИБІР І ЕКОНОМІЧНЕ обгрунтування оптимального варіанта ТРАНСПОРТУВАННЯ СПГ

Більшість експлуатаційних завдань вирішується шляхом порівняння різних варіантів організації робіт, причому в якості критерію оптимальності часто використовується 1 вагоно-год. Такі завдання, як організація вагонопотоків, визначення черговості подач вагонів до вантажних фронтах і т.п., грунтуються на використанні цього показника. Застосування його цілком обгрунтоване, якщо вирішуються завдання, що мають у своїй основі однорідні вихідні. Проте у ряді випадків використання вагоно-години в якості критерію оптимальності призводить до спотворення результатів. Це положення, зокрема, відноситься до експлуатаційних питань, пов'язаних з використанням ізотермічного рухомого складу. Наприклад, неправомірно порівнювати вагоно-годину платформи, платформи завантаженої піском і рефрижераторного вагона, завантаженого морозивом м'ясом. При порівнянні варіантів за загальним значенням показника може вийти, що при виборі черговості подачі або виборі системи просування вагонопотоків перевагу буде віддано платформі з піском. Щоб уникнути...


Назад | сторінка 22 з 24 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Конструкція вагона, навантаження
  • Реферат на тему: Розрахунок і вибір електрообладнання та мережі електропостачання вагона
  • Реферат на тему: Проектування вагона, його вписування в габарит
  • Реферат на тему: Електропривод вагона
  • Реферат на тему: Організація деповського ремонту пасажирського вагона