ективним, естетичне ставлення до праці учнів експериментальних класів характеризується більш широким рядом мотивів і запитів, ніж ставлення учнів контрольних класів.
Ще раз зазначу, що хороший виховний ефект дає спостереження творів декоративно-прикладного мистецтва. А участь у самому праці дозволяє застосувати теоретико-естетичні знання на практиці. У цьому і полягає стрижень естетичного виховання учнів. У вдосконаленні набутих навичок і вмінь велику допомогу надає використання вправ, що орієнтують на красу.
Розкриття естетики праці немислимо без мистецтва. Воно поглиблює і розширює пізнання дітей. Безпосереднє знайомство з творами декоративно-прикладного мистецтва, емоційне збагнення їх - це перший етап роботи. Мета наступного етапу роботи - підвести до розуміння твору. Все це сприяє всебічному розвитку особистості.
У результаті роботи розширилося коло об'єктів, до яких школярі проявили своє позитивно-естетичне ставлення. У школярів підвищився рівень художньо-естетичного розвитку по найважливіших лініях: сприйняття, почуття, свідомість і практичні дії у сфері пізнання і праці. Таким чином, завдання вчителя - виховати у школярів естетичне ставлення до праці. Головне при знайомстві з творами мистецтва - не запізнитися, не втратити час, поки є бажання у самої дитини, інакше потім, в підлітковому віці, буде вже пізно.
Художньо-естетична освіта в молодших класах ставить такі:
познайомити з різними видами мистецтв;
накопичення естетичних вражень;
пробудження інтересу до творів мистецтва;
виховання прагнення бачити прекрасне у всіх життєвих проявах.
Завдання вчителя - показати, що світ краси існує, а далі учень піде своєю дорогою. Важливо, щоб запропонованих доріг було багато.
Ще раз хочеться підкреслити педагогічну цінність пізнання саме декоративно-прикладного мистецтва. Твори цього виду мистецтва дозволяють виховувати в школярах певну культуру сприйняття матеріального світу, сприяють формуванню естетичного ставлення до дійсності, допомагають глибше пізнати художньо-виразні засоби інших видів образотворчого мистецтва. Необхідно практично спрямовувати художні нахили школяра - розкривати естетичну значимість творів декоративно-прикладного мистецтва минулих епох і теперішнього часу.
А. Мень писав: «Діти виключно чуйні до проблемам вічності, смерті, сенсу - для чого взагалі все це ... Коли духовність не розвивається, духовні речі поступово стають для нас також, як для глухого музика».
Справжнє художньо-естетичний розвиток особистості - результат тривалої і глибокої творчої роботи з освоєння прекрасного в мистецтві і дійсності. Художньо-естетичне виховання формує творче ставлення до праці, до навколишнього світу.
В результаті написання кваліфікаційної роботи були зроблені наступні висновки:
. Проблеми художньо-естетичного виховання в останнє десятиліття інтенсивно досліджуються наукою. На першому етапі увагу вчених було спрямоване на визначення шляхів прилучення до мистецтва школярів різного віку. Справжній етап включає в себе більш високі й важкі завдання. Художньо-естетичне виховання розглядається як процес соціальний: зусилля вчених зараз спрямовані до проблем формування особистості засобами мистецтва.
. Питання про художньо-естетичному вихованні молодших школярів ще недостатньо розроблений в педагогічній літературі. Це одна з незвіданих областей педагогіки, осягаючи яку, відкриваєш для себе все більше нового.
. Художньо-естетичне виховання можна абсолютизувати, це лише одна зі сторін формування особистості. Але в комплексі з іншими проявами духовної культури, вона грає досить помітну суспільну роль, що дозволяє говорити про її соціальної необхідності та значимості.
У кваліфікаційній роботі були вирішені наступні завдання:
дано аналіз станом художньо-естетичного виховання у початковій школі;
визначено рівні художньо-естетичної вихованості молодших школярів;
підтверджена ефективність програми Конишевих Н.М. «Художня праця» та занять з клаптиків шиттю у підвищенні рівня художньо-естетичної вихованості молодших школярів засобами декоративно-прикладного мистецтва.
Отже, припущення робочої гіпотези були підтверджені в результаті експериментальної роботи.
Список джерел та літератури
1. Абдикерімова М. Педагогічні проблеми художнього виховання.- Фрунзе, 1978.
. Александрова Е.Е., Жуйкова Є.І. Ізостудія в школі: Посібник для вчителів. (З досвіду роботи).- М .: Просвещение...