на дистанція в англійських соціальних відносинах менше, ніж у росіян, що в англійській комунікації немає істотних відмінностей між тим, як звертаються до «своїх» і як до «чужих».
Як правило, відповідаючи на запрошення, англійські комуніканти вживають у своїй відповіді своє о?? носіння до запрошення, його оцінку і вдячність за запрошення. Але в даному прикладі всі ці елементи відсутні. Запрошений дає короткий однозначну відповідь, у якому відсутня не тільки оцінка запрошення, але і вдячність за нього: «No, Harry, I can not stay». Настільки явний відмова від запрошення не характерний для англійської культури, оскільки, як правило, англійці намагаються згладити свою відмову. Те ж саме характерно і для російської культури. Тому будь-яких істотних відмінностей в англійській і російській комунікативній поведінці героїв дану відповідь у прикладі не виділяє.
Таким чином, порівняльний аналіз комунікативної поведінки англійців і росіян в даній ситуації спілкування свідчить про те, що в цілому англійські і російські комуніканти, відповідаючи на запрошення, поводяться приблизно однаково: вони дякують, висловлюють своє емоційне ставлення до факту запрошення і обіцяють прийти. Тверду відмову, як правило, неприйнятні, але більше характерний для російських комунікантів. Також ми ще раз переконалися в тому, що статусна дистанція в англійських соціальних відносинах менше, ніж у росіян. Англійські комуніканти можуть однаковими фразами запрошувати як близьких друзів і родичів, так і людей, що стоять на іншому рівні соціальної ієрархії. Це нехарактерно для російських комунікантів.
«Відхід з гостей».
«I must go», she [Justine] said, putting down her empty glass. She had not been offered a second beer; one was apparently the limit for ladies. «Thanks for listening to me blather».
Мені пора.- Вона [Джастіна] відставила порожню склянку. Другого їй не пропонували, очевидно, дамам більше однієї порції пива не належить.- Спасибі, що слухали мою балаканину [С. 288].
Прощання, як правило, супроводжується великою кількістю мовних формул з різною семантикою, які притаманні як англійським коммуникантам, так і російським. У даному прикладі реалізується одна з таких формул, що містить подяку за приділений час: «Thanks for listening to me blather» («Спасибі, що слухали мою балаканину» - переклад Н. Галь). У прикладі використовується стандартна форма подяки «Thanks» («дякую» - переклад Н. Галь). Але, як правило, в англійському прощанні міститься більше однієї оціночної репліки. Це означає, що в середньому англійські комуніканти використовують по дві оціночних репліки, тобто вони проявляють явну тенденцію до перебільшення оцінки через її повторення, а також використання експресивних мовних засобів, посилюючи, таким чином, свою подяку. Також можуть звучати відповідні репліки, серед яких можна виділити комплімент, подяка за візит, повторне запрошення, бажання продовження контактів. У даному прикладі представлений той малопоширений для англійських комунікантів варіант, коли у прощанні використовується всього одна репліка. Подібний відповідь більше характерний для російських комунікантів, які часто вживають поодинокі репліки в даних комунікативних ситуаціях і проявляють більшу стриманість в оцінці проведеного в гостях часу. У цьому полягає основна відмінність російських комунікантів від англійських, хоча в цілому їх поведінку схоже: подяку господарям, оцінка обіду (вечора), запрошення до себе з візитом, вияв бажання подальших контактів.
Англійці в більшою мірою, ніж росіяни, реалізують такі стратегії позитивної ввічливості, як «увагу до співрозмовника», «перебільшення інтересу, симпатії до слухача», «предлженіе подарунків», «багатослівність».
Російські більш стримані як у вираженні подяки, так і в оцінці, а також у демонстрації своїх емоцій і відносин, їхні відповіді не настільки багатослівні.
«Прохання про допомогу».
«I knew something was wrong! I ve felt that something was wrong for a long time, but of late my worry s become an obsession. I had to come and see for myself. Please, let me see her! If you wish for a reason, I am a priest ».had never intended to deny him.
«Come along, Your Grace, through here, please».
lt; ... gt;
«Ralph, help me», - she said. kissed her hand passionately, then held it to his cheek.
«Always, my Meggie, you know that»
Я знав, знав, що з нею щось трапилося! Давно це відчував, а останнім часом тривожився до божевілля. Я повинен був приїхати, переконатися своїми очима. Будь ласка, дозвольте мені побачитися її! Хоча б тому, що я священик.
Енн зовсім і...
