а.) вcплеск: pladask, splat (англ. splash)
б.) стукіт монетки об стіл: ploink
в.) при закритті дверей ліфта: pling
г.) розряджає акумулятор: plic
. 2 Гучні протяжні звуки
- шиплячий, передає приглушений, довгий звук: pss, psst- носової, передає довгий гучний звук: rrmmm, vrrroomm, hmmmm- носової, передає гул: bang, pang- поєднання носового n і вибухового k передає більш короткий гул: tjonk, klonk, ploink
Написання деяких вигуків може варіюватися, як наприклад, nej і n? j, хоча вимовляються вони однаково.
Бувають випадки, коли не всі букви читаються в вигуках. Це стосується німого h, який зустрічається після голосних: ah, oh,? H,? H (можливо і написання без h). Швидше за все, ці вигуки, що виражають почуття, так пишуться під впливом англійської мови. Крім того, завдяки цьому способу можна уникнути плутанини між частинами мови: в шведському? і? є іменниками зі значеннями «річка» і «острів» відповідно.
Висновок
Тематика проаналізованих коміксів досить широка: людські відносини, побутові ситауции, контакт людини і Бога, пригоди тварин і т.д. І практично в кожному з них зустрілися вигуки і звуконаслідування. Це дозволяє зробити висновок про те, що ці частини мови є невід'ємними складовими коміксів, адже по суті вони і є невеликі діалоги. Адже комікси побудовані на діалогах, а тому вигуки, функціонуючі саме у сфері розмовної мови, грають там дуже важливу роль. Будучи одним з найбільш вдалих і компактних засобів передачі подій, що відбуваються і емоційного стану героїв, вони значно дозволяють заощадити обмежений простір.
У розмовній мові перехід від думки до слова відбувається настільки швидко, що мовець вдається до междометиям, щоб встигнути висловитися. Вони висловлюють цілий спектр емоцій: невдоволення, досаду, здивування, переляк, сумнів, радість, смуток, полегшення. Т. Матвєєва зазначає, що їх емоційне значення самодостатньо, воно становить денотативний зміст [Матвєєва: 20].
Значення деяких вигуків невіддільне від контексту: так, наприклад, hall? може бути як етикетних вигуком у телефонній розмові, так і зверненням (Андерс розмовляє із плеєром), так і закликом підбадьоритися (у стрипі «Життя така»). Оk може бути як питанням, так і відповіддю,? H - виражати або замішання, або сумнів, а klick взагалі передає звук при натисканні на клавіші комп'ютера, кнопки мобільного телефону, калькулятора, вимкнення телевізора і скануванні товару на касі.
І існує навіть омонімія емоційних вигуків і звукоподражаний: hmm як правило позначає сумнів, але в коміксі бамс і промінь волі так передається гудіння машини.
Емоційні вигуки, на відміну від вигуків волевиявлення, найчастіше звернені не до певного співрозмовнику, а просто окреслють мимовільних реакцій на зовнішні чинники. Найбільш яскраво їх специфіка проявляється на фонетичному рівні: в основному це нечленороздільні або нечітко оформлені звучання. На листі особлива емоційність повідомлення може подовжувати матеріальну форму вигуки (ааа, hmmm, groaww). Для інтенсифікації вони також можуть редуплицироваться: jaja, okejokej.
Вигуки, як правило, вживаються в ініціальної позиції, відразу передаючи таким чином емоційний стан мовця. Після вигуків часто ставиться знак оклику (синтаксичне засіб передачі вигуки) або трикрапка (особливо, після вигуків, що виражають сумнів), що позначає незавершеність думки і фрази.
Цікаво, що цілі стрипи можуть будуватися лише на одних вигуках, як, наприклад, кілька серій пригод Яна Андерссона, де герої обмінюються лише вигуками hej, jaha, hm,? h, але розуміють один одного, оскільки ці лексичні одиниці здатні виконувати комунікативну функцію.
Адже якщо згадати героїню Дванадцяти стільців Еллочку Людожерку, в її лексиконі були вигуки хо-хо і ого, які, залежно від обставин, висловлювали іронію, захоплення, ненависть, радість, презирство і задоволеність.
Що стосується звукоподражаний в коміксах, то необхідно відзначити, що вони насправді не так часто вживаються в розмовної мови, хоча іноді до них вдаватися, щоб описати подія (наприклад, сильний удар). Звуконаслідування найбільш важко наділити в письмову форму, тому що, хоча й існує певний корпус вже укорінених в мові ономатопов, вони досить нечисленні і не завжди здатні передати характер того чи іншого звуку. Тому автори шведських коміксів змушені задіяти інші частини мови (частіше іменники і дієслова), створюючи тим самим окказіональние псевдозвукоподражанія, наприклад, raap і g ?? sp. Але частіше письменники вдаються до ономатопу з американських коміксів: zzz, smack, bang. Перекладати їх навіть не потрі...
