Lebendigen gl? cklich! Ich komme ... »: « Und wann gehst du wieder? »: «O weh!
Kein so finsteres stolzes Gesicht! du betr? bst mich, Amalia. Ich komme, dir zu sagen ... »: « Ich mu? wohl h? ren, Franz von Moor ist ja gn? diger Herr worden ». [58, c. 35]
Учасниками діалогу є Франц фон Моор і його кохана Амалія. Після недавньої смерті батька Франца, Амалія досі перебуває в сумному настрої. У відповідь репліці ( Kein so finsteres stolzes Gesicht!) він настійно просить не переживати з цього приводу , т. к. ці переживання, з точки зору мовця, не варті того. Заперечення kein в контексті даного реквестівного мовного акту висловлює прохання. Семантика даного заперечення полягає у вказівці на абсолютно неприпустиму поведінку адресата.
4. Razmann: «Es war gedonnert, nur fortgemacht!» : « Noch ein k? Rzerer , besserer Weg ist der, du pl? nderst deinem Mann Haus und Hof ab, bis ihm kein Hemd mehr am Leibe hebt, alsdann kommt er dir von selber - lern mich die Pfiffe nicht, Bruder - frag einmal das Kupfergesicht dort - Schwere Noth! den hab i ch sch? n ins Garn gekriegt - ich hielt ihm vierzig Dukaten hin, die sollt er haben, wenn er mir seines Herrn Schl? ssel in Wachs dr? cken wollte - denk einmal! die dumme Bestie thut s, bringt mir, hol mich der Teufel! die Schl? ssel und will jetzt das Geld haben - Monsieur, sagt ich, wei? Er auch, da? ich jetzt diese Schl? ssel gerades Wegs zum Polizeilieutnant trage und Ihm ein Logis am lichten Galgen miethe? - Tausend Sakerment! da h? ttest du den Kerl sehen sollen die Augen aufrei? en und anfangen zu zappe ln wie ein nasser Pudel - - »Um s Himmels willen, hab der Herr doch Einsicht! ich will - will - «Was will Er? will Er jetzt gleich den Zopf hinaufschlagen und mit mir zum Teufel gehn?- »O von Herzen gern, mit Freuden» - Hahaha! guter Schlucker, mit Speck f? ngt man M? use - Lach 'ihn doch aus, Razmann! hahaha! » [58, c. 28]
Розмова між двома розбійниками, в якому один з них віддає наказ іншому виконати черговий напад. Заперечення kein висловлює незгоду з думкою, спростування точки зору співрозмовника.
5. Hungertobel: «Das Herz ist gut. Gott sei Dank! »
B? rlach: « Hast du Aufzeichnungen? ber meinen Fall?. : «Eine ganze Aktenmappe », antwortete der Arzt und wies auf einen Papiersto? auf dem Schreibtisch. «Alles deine Krankheit».
B? rlach: « Du hast zu niemandem ? ber meine Krankheit geredet, Hungertobel? »: « Aber Hans ?! » sagte der andere alte Mann, «das ist doch Arztgeheimnis». [54, c. 34]
Діалог між лікарем і його пацієнтом, які є давніми знайомими. Берлах спостерігається тільки у свого лікаря. І т. К. У нього є певне захворювання, він хотів би приховати це від усіх. Проте, один з його колег виявився в курсі. Своєю реплікою (« Du hast zu niemandem ? ber meine Krankheit geredet, Hungertobel? ») Берлах як би звертається з проханням про те, щоб доктор нікому не розповідав про це.
Семантику заперечення niemand в контексті даного реквестівного мовного акту можна трактувати як неприйняття дій адресата в сформованих обставинах. 6. Effi: « Ach, Geert, das h? Ttest du mir nicht sagen sollen. Nun ist doch wieder so was in unserm Hause ». : « Sag ihr, da? sie ihn verbrennt ». : « Nein, das mag ich auch nicht, und das hilft auch nichts. Aber ich will Roswitha bitten ... »: « Um was? Ah, ich verstehe schon, ich ahne, was du vorhast. Die soll ein Heiligenbild kaufen und es dann auch ins Portemannaie tun. Ist es so was? » nickte .: