Пиво не диво, і мед не хвала; а всьому голова, що дружба (любов) дорога; Не дорогий подарунок, дорога любов; Був би брат, буде і дозвілля; Був би дружок - знайдемо годинку. Паремії наказують дорожити своїми друзями, оскільки брат є велике благо, щастя, до якого потрібно прагнути raquo ;: Брат і брат велику справу: не скоро здобудеш; Без брата - сирота; з братом сім'янин; Немає брата, так шукай: а знайшов, так бережи; Брата шукай, а знайдеш - бережи.
У національній свідомості російських закріпилося уявлення про те, що справжній брат завжди проявляє турботу, надає допомогу і підтримку, співчуває і співпереживає, розділяє радощі й прикрощі, робить спільну справу raquo ;. Перераховані ознаки наповнюють харитативна блок семантики досліджуваного концепту, що відбивається в наступних прислів'ях: Для брата сім верст НЕ околиця; Для брата немає кола; Для брата все не туга (чи не важко і не бідно); Два горя разом, третє навпіл; У Небрат стріла, що під пні, а в брата, що в мені; Жити заодно, ділитися навпіл; Доріжка разом, тютюнець навпіл (солд.). Російська людина заради порятунку брата може пожертвувати своїм життям: Більше тієї любові не буває, як брат за брата вмирає.
Спілкування з братом дає людині почуття впевненості, приносить задоволення, змінює в цілому його світосприймання, світовідчування, що підтверджується прислів'ями, актуалізує сему смакові відчуття при питті raquo ;: П'єш у брата воду солодше меду. У брата пити воду краще ворожого меду. Одному і п'яно, так не мило; з братом і хмільно, та розумно. Без Івашки не вип'єш бражки.
Важливим поданням до наївною картині світу російських є положення істинний брат - щирий, правдивий, пряма людина raquo ;: Хто брат прямий, той брат рідний; Друзі прямі - брати рідні; Хороший брат в обличчя лає, а позаочі хвалить; Не люби брата потаковщіка (поноровщіка), люби встречніка; Недруг підтакує, а брат сперечається; Брати не будеш потурати; Хорош мій брат, та дурний (правди не каже). У пареміологіческіх текстах знаходить відображення і протилежна точка зору: Говорити правду - втратити дружбу; Правду говорити - брата не нажити.
Оскільки в російській менталітеті закріпилося уявлення про дружбу як про серйозні стосунки, заснованих на взаємній довірі, сміх і жарти над братом не заохочуються: Над братом посмієшся, над собою поплачеш. Не жартуй над тим, що дорого братові. Шуту в дружбі не вірять.
У народі давно і вірно помітили, що кращими друзями є батьки raquo ;: Немає такого дружка, як рідна матінка; Три брата: батько і сестра, та вірна дружина; У дорозі і батько синові товариш. Філософський погляд на ставлення людини до самої себе отримав віддзеркалення у прислів'ї Всяк сам собі і брат і недруг.
У народній свідомості досить стійка смислова домінанта брат - це наше друге я, подібний, подібний нам людина raquo ;, тому про людину прийнято судити не тільки по його вчинкам і діянням, а й з того, з ким він дружить. Ця домінанта ілюструється наступними пареміями: З ким хліб-сіль водиш, на того і походиш; Скажи мені, хто твій брат, і я скажу, хто ти; Який в шлях, такий йому і зустріч; Який Ананія, така у нього і Маланья. У процесі спілкування і спільних справ друзі переймають брат у брата як позитивні риси характеру, так і негативні: І від доброї собаки бліх наберешся; Общаяся гордому, точний йому будеши; Зв'яжися з дурнем - сам дурень будеш. Однак справжня дружба не може виникнути між дуже схожими людьми, у характері яких переважає упертість, гординя, зарозумілість і т. П, що підтверджується прислів'ями з зоонімним компонентом, актуалізує асоціативно-образні семи: Дві кішки в мішку дружби не заведуть; Два ведмеді в одному барлозі не укладуться; Дві баранячі голови в один котел не лізуть (що-небудь та стирчить). До даної групи примикає прислів'я Двом шпагам в одних піхвах не вжитись.
Про вміння відрізняти дружбу від інших видів менш близьких відносин, таких як приятелювання, просте знайомство, свідчать наступні прислів'я: І всяк тобі брат, так не раптом; І ти мені брат, і я тобі брат, так не обидва раптом; Друзів-приятелів багато, а брата немає.
Смислова домінанта істинний брат - перевірений брат отримує відображення в пареміях, розпорядчих вибирати брата не поспішаючи: Чи не дізнавайся брата в три дні, дізнайся на три роки; І собака до собаки не підійде, чи не обнюхавши її; Чи не окрікнув, і до коня не підходять; при цьому слід довіритися часу і нагоди, які допоможуть розібратися в істинності намірів і мотивів брата: Брата дізнатися - разом пуд (куль) солі з'їсти; Изведан брат, куль солі разом з'їли; Чи не поживши, брата не дізнаєшся; Брат невипробувані, що горіх НЕРОЗКОЛОТЕ; Чи не изведан -брат; а изведан - два. У пареміологіческіх текстах доводиться, що справжній брат пізнається, з одного боку, в біді, ...
