вають на виручку, комісія може розглянути і врахувати їх при розподілі дозволів.
Розподіл дозволів ЄКМТ без обмежень по окремих країнах здійснюється комісією на підставі аналізу ефективності використання таких дозволів перевізниками на підставі даних, зазначених у звітах по використанню дозволів ЄКМТ за попередній період.
Для перевізників, які мали неодноразове письмове попередження з питання використання дозволів ЄКМТ, грубих порушень використання дозволів, а також неодноразово несвоєчасно представляли відомості єдиний коефіцієнт рішенням комісії може зменшуватися на 50 відсотків або дозвіл ЄКМТ даним перевізнику може не розподілятися.
Дозволи ЄКМТ видаються відповідно до наказу Мінтрансу після оплати за безготівковим розрахунком відповідно до законодавства Республіки Беларусь.После видачі дозволу ЄКМТ транспортна інспекція Мінтрансу в десятиденний термін представляє інформацію в УВЕД Мінтрансу, яке забезпечує інформування Секретаріату ЄКМТ.
Дозвіл ЄКМТ може бути вилучено за рішенням комісії у випадках:
невиконання вимог, передбачених резолюціями ЄКМТ та/або національним законодавством країни - учасниці ЄКМТ;
несвоєчасного подання перевізником відомостей відповідно до пункту 27 цієї Інструкції;
невикористання дозволу з вини перевізника протягом одного місяця або невикористання дозволу, що не має обмеження по проїзду по територіях Австрії чи Італії, для поїздок у ці країни;
подання недостовірних відомостей, які спричинили необгрунтоване збільшення кількості отриманих дозволів ЄКМТ;
використання дозволів ЄКМТ для двосторонніх перевезень, на напрямках, де немає дефіциту разових дозволів;
в інших випадках за рішенням комісії.
Рішення про вилучення дозволу ЄКМТ оформляється наказом Мінтрансу.
У разі якщо потреба білоруських перевізників в дозволах окремих видів перевищує кількість, отримане від іноземних держав на черговий календарний рік, то розподіл таких дозволів між перевізниками проводиться відповідно отриманої ними виручки від діяльності з міжнародного перевезення вантажів (згідно статистичної звітності), при цьому першочергове право на отримання відповідних дозволів надається перевізникам, які отримали найбільшу виручку з розрахунку на один вантажний транспортний засіб.
Незважаючи на відсутність у чинних угодах Республіки Білорусь з Російською Федерацією в галузі автомобільного сполучення норм, що встановлюють необхідність наявності дозволів на виконання міжнародних перевезень перевізниками однієї країни по території іншої країни і неухильне дотримання білоруською стороною встановленого бездозвільну порядку проїзду транспортних засобів по території Білорусі, Мінтрансом Росії відповідно до Федерального Закону від 24.07.1998 № 127-ФЗ «Про державний контроль за здійсненням міжнародних автомобільних перевезень та про відповідальність за порушення порядку їх виконання» (далі - Закон) з 2001 р встановлений для білоруських перевізників дозвільний порядок виконання поїздок в (з) третіх країн.
Листом Мінтрансу Росії від 07.02.2008 № 09-428 викладені вимоги щодо визначення категорій дозволів на перевезення вантажів в (з) третіх країн в Російську Федерацію для білоруських перевозчіков.Согласно зазначеним вимогам підставою для віднесення дозволів до певної категорії є не країна навантаження вантажу на автомобільний транспортний засіб, а країна походження товару, яка визначається за країною знаходження вантажовідправника.
У зв'язку з даними вказівками виникли численні проблеми з пропуском транспортних засобів білоруських перевізників через білорусько-російська ділянка кордону через відсутність дозволів необхідної категорії.
Трактування Мінтрансу Росії щодо віднесення дозволів на перевезення вантажів в (з) третіх країн за місцем знаходження відправника вантажу суперечить Вільної резолюції про полегшення міжнародних автомобільних перевезень КВТ ЄЕК ООН, в якій під перевезенням вантажів між третіми країнами мається на увазі перевезення вантажів, завантажених в одній країні і розвантажених в іншій країні, яка не є країною початку або закінчення перевезення. Тобто критерієм служить країна навантаження і країна вивантаження, а не країна походження товару.
Як відомо, такі вимоги Мінтрансу Росії на перевізників інших країн не поширюються.
Чи має законну силу встановлений Російською федерацією для білоруських перевізників дозвільний порядок поїздок в (з) третіх країн, оскільки в чинних угодах така норма відсутня досі залишається неясним.
Відповідно до ст.2 Закону міжнародні автомобільні перевезення іноземними перевізниками по територ...