унікація в процесі навчання професії, комунікація для вирішення професійних завдань, комунікація в процесі діяльності, що в цілому передбачає володіння мовою, обслуговуючим певну сферу діяльності і який розглядається нами як особливе когнітивно-комунікативний простір. p align="justify"> Особливість термінів полягає в тому, що в них закріплений результат не пасивного, а живого, активного відображення, у зміст якого включена людська практика, професійна діяльність. Саме в такій свідомо вибудовується фахівцями термінології необхідний особливий механізм орієнтування. Тому тезаурус нами розглядається не тільки як модель логіко-семантичної структури термінології, але і як модель відповідної науки. Така лінгвістична модель являє собою просторову орієнтацію у професійній картині світу, яка дозволяє виробити у користувача професійні знання, вміння та навички в предметній області В«брендингВ». br/>
ВИСНОВОК
При побудові тезаурусного словника ми відштовхувалися від семіотичної природи терміна як такого і його здатності вступати в різні семантичні відносини один з одним, що дозволило об'єднати розрізнені брендингові поняття в єдиний термінологічний пласт.
Виділення термінологічного корпусу брендингу було засноване на застосуванні різних лінгвістичних методів дослідження.
За допомогою описового методу нами було здійснено первинний відбір потенційних термінів-В«кандидатівВ».
На етапі експерименту була проведена обробка даних про статус і функціонування термінів брендингу, представлених у обраних нами джерелах.
Завдяки використанню таксономічного методу, зокрема методики компонентного аналізу, обрані нами терміни були узагальнені в класи за рахунок встановлення ієрархічних відносин між ними.
Проблему зіставлення термінів англійської, китайської та російської мов допоміг вирішити метод типологічного опису, який дав можливість розподілити терміни трьох мов за сумою подібних і розпізнавальних ознак, що характеризують їх системи, і визначити коло лінгвістичних універсалій.
Результатом комплексного використання наукових методик стала можливість розподілу термінів по семантичним полям, які представляють собою сукупності мовних одиниць, об'єднаних загальним інтегральним ознакою.
Приміщення отриманих термінополя в рамки словникової статті було засноване на принципі комплексності, який полягає в орієнтування на представлення всіх можливих фрагментів інформації.
Слідуючи дефінітивної природі терміна, при моделюванні словника ми вчинили спробу відійти від традиційного розуміння тезауруса, що виразилося в приміщенні в словникові статті термінологічних визначень. Подібне рішення, на наш погляд, дозволило значно розширити можливості тезауруса, зробити його не тільки інформаційним апаратом, але і навчальним. p ...
