у чи іншу задачу, наприклад, керівнику відділу рослинництва, доводиться звертатися до керівників кількох інших відділів. Це, з точки зору організації роботи, створює додаткові проблеми.
. Нарешті, широка спеціалізація відділів управління призводить до дублювання ними однотипних функцій. Так, кожен галузевої відділ, в тій чи іншій мірі, займається технологічними, організаційними, економічними та іншими подібними видами діяльності. Різниця лише в галузевих особливостях. При такому підході істотно збільшується сумарна трудомісткість функцій управління, знижується рівень кваліфікації та ефективність роботи фахівців.
Вже зазначалося, що права власності акціонерів (пайовиків) сільгосппідприємств практично не захищені. Про це свідчать масові зловживання з боку керівників господарств. Не виконуються багато вимог статутів підприємств: щодо своєчасного проведення загальних зборів, ревізій фінансово-господарської діяльності та інші. Здоровий глузд підказує, що функцію щодо захисту прав власників, можливо, на перехідний період слід доручити органам державного управління АПК. До речі, хоча і побічно, це мається на увазі в Положенні про управління сільського господарства і продовольства Тамбовської області. Разом з тим, при формуванні структури зазначеного органу зазначена функція не знайшла відображення (до речі, не тільки названі, але і ряд інших фактів говорять про недостатній відповідно структури управління його функцій, викладеним у положенні про даний органі).
Відсутність системи захисту прав власності з'явилася причиною та іншого дуже небажаного для акціонерів (пайовиків) явища - близько 80-90% сільгосппідприємств Тамбовської області «загубили» контрольні пакети акцій постачальницьких і переробних підприємств. Причому, угоди ці здійснювалися в адміністративному порядку, без згоди акціонерів, тобто незаконно. Ці факти говорять про необхідність посилення контролю над угодами подібного роду з боку держави (облсільгоспуправління).
Характер змін, здійснюваних в АПК, вимагає суттєвої активізації правової роботи. Разом з тим, в штаті управління всього 1 юрист.
Вельми принижений у структурі та статус функцій, пов'язаних з реформуванням АПК. Незважаючи на обсяг і важливість завдань, що стоять перед начальником відділу аграрної політики та реформування, він не є заступником начальника управління. Абсурдність даного положення очевидна.
Структура управління має й інші недоліки, про які буде сказано далі (при обґрунтуванні структури управління).
У цілому, виходячи із зазначеного вище, ми вважаємо, що існуюча структура обласного управління сільського господарства і продовольства створює суттєві перешкоди виконанню покладених на нього функцій.
Стан бюджетів усіх рівнів вимагає пошуку внутрішніх резервів підвищення ефективності АПК. Видається, що вдосконалення структури обласного управління сільського господарства і продовольства є однією з найбільш важливих серед подібних заходів.
Проектування керуючої системи прийнято починати з обгрунтування функцій органу управління. Але, як уже зазначалося, функції обласного управління сільського господарства і продовольства розроблені досить якісно. Проблема полягає в їх правильному розподілі. Тому рішення даного питання, на наш погляд, необхідно розглядати через призму вдосконалення його структури управління.
Удосконалення структури і функцій управління.
Досвід свідчить, що є якийсь перелік ключових видів діяльності, який завжди був і буде актуальний в ринковій системі для обласного управління сільського господарства і продовольства. До них відносяться: матеріально-технічне забезпечення (технічне переозброєння), реалізація продукції, захист прав власників, впровадження досягнень науки і передової практики, інвестування, розвиток ринку, управління державною власністю, реформування, виявлення перспектив розвитку та розробка відповідних програм, контроль діяльності господарських формувань.
Суть пропонованого проекту для вирішення проблем, які зараз існують в ході реалізації полягає у формуванні структури управління не на основі галузевого, а проблемного, тобто функціонального підходу. Незважаючи на те, що раніше він не використовувався в системі державного управління АПК, вважаємо, що його впровадження сприятиме підвищенню ефективності галузі. Важливо відзначити, що реорганізація структури не вимагатиме збільшення штатів.
Даний висновок грунтується на тому, що функціональний підхід дозволяє кожному спеціалісту управління зосередиться на вирішенні вельми конкретної вузької задачі. Це концентрує увагу колективу на головних напрямках, збільшує ступінь уваги, що приділяється актуальним проблемам, забезпечує досить швидке зростання кваліфікац...