ми. В значній мірі згідно норвезькими традиціям введення субтитрів і тому, чому я був навчений, я доклав максимум зусиль, щоб знизити експресивне вплив ненормативної лексики, разом з тим я пропустив більшу її частину. Але в день трансляції, норвезькі ранкові газети приділили увагу програмі, яка була показана у Великобританії, де грубі висловлювання Грема Тейлора викликали ажіотаж. В результаті мені довелося змінити ряд моїх перекладацьких рішень, стратегія нейтралізації виявилася недоцільною. На щастя, у мене було ще пару годин, щоб записати остаточну версію відповідно до досить барвистим оригіналом. Коли програма вийшла в ефір пізно ввечері, підзаголовок норвезької версії містив досить велика кількість ненормативної лексики; ніякої реакції від глядачів в найближчі дні і тижні не послідувало.
Візуальні, просторові і декодуючі обмеження
На додаток до мовних обмеженням існує візуальний фактор. Намагаючись прочитати все, що переведено, глядачі часто не в змозі належним чином сконцентруватися на іншої важливої ??візуальної інформації, а іноді й на усної інформації. На жаль, аудіовізуальні програми об'єднують слова й образи, і переклад повинен зберігати взаємозв'язок між тим, що говориться в сюжеті, і тим, яким способом це передається. Субтитри повинні синхронізуватися не тільки з промовою, а й із зображенням.
Двадцять років тому, кіно і телефільми знімали набагато повільніше, ніж зараз. Це, безсумнівно, важлива причина, по якій в історії субтитрування відсутні обговорення щодо монтажу і роботи з камерою. В даний час, візуальні аспекти є проблемою, що відбиває швидкий розвиток рівня операторського справи, зйомки епізодів і програм для монтажу за останні два десятки років. Це не тільки через кількість задіяних камер і способу їх використання, а й через те, що відбувається, коли зйомки програми завершені і різні уривки з кадрами, сценами і епізодами, зібрані і змонтовані.
Дуже важливий зв'язок субтитрів з фільмом і їх поєднання з візуальною інформацією на екрані. Далеко не просто цього досягти при монтажі, коли дія набирає темп і череда пострілів зливається з текстом, роблячи вплив на аудиторію. Що стосується просторових обмежень, у скандинавських країнах, використовуються одно- та дворядкові субтитри. Довжина лінії варіюється, але зазвичай не перевищує 38 символів. Основними обмежуючими факторами є розмір телеекрану і розмір шрифту.
Коли субтитри слідують один за одним у швидкій послідовності, для читання одного дворядкового потрібно менше зусиль, ніж для читання двох однорядкових, що містять однакову кількість інформації. Хоча точний розрахунок часу визначено з урахуванням субтитрів - синхронізація мови, дослідження, проведені Бейкером (1982) у Великобританії показують, що субтитри випереджальні зміну кадрів викликають плутанину сприйняття. Найцікавіше, що ці результати не занадто сильно вплинули на Нідерланди та скандинавські країни, переважна більшість норвезьких екранних перекладачів все ще воліють дворядкові субтитри.
Іноді, однак, дві строчки займають занадто багато місця і перекривають в основному візуальну інформацію і композицію зображення. Йдеться про анімаційному серіалі Південний Парк, де тіла та обличчя персонажів займає більшу частину екрана. Цей серіал проблематичний для введення субтитрів. Також і у випусках новин, де особи на весь екран, оскільки камера фокусується на так званих «мовців головах», оскільки картинка не міняється, глядачі можуть зосередитися на перекладі.
Новини, поточні події і документальні програми часто містять підпису або вставки - тексти, додані у фільм після зйомок. Це можуть бути імена людей, які беруть участь або назви місць, які відвідали або показали. Підписи зазвичай з'являються в нижній частині екрана, але є ризик того, що вони можуть змішатися з субтитрами, такій ситуації слід уникати.
Для перекладачів розшифровка може представитися важким завданням через наявність двозначних виразів. Зазвичай перекладач уточнює такі невизначені мовні чи фактичні моменти; однак, для авторів субтитрів це не обов'язково. Однією з причин може бути відсутність оригінального тексту або плану діалогу, таке часто відбувається, коли інтерв'ю беруть у програмах новин. У той час як репортер прагне отримати достатньо інформації про контекст, авторам субтитрів можуть допомогти потенційні проблеми декодування.
Часто у авторів субтитрів немає часу для отримання адекватного розуміння контексту. Крім того, величезна кількість діалектів англійської мови - і те, що мова дають інтерв'ю може бути далекий від ідеалу - часто ускладнюють процес перекладу. Помилка може бути здійснена після того як перекладач провів довгий час, намагаючись розшифрувати важке слово. Але іноді ми просто неправильно розуміємо слова мовця і не усвідомлюємо це до тих пір, ...
