тично диктується вимогою остаточного демонтажу авторитарно-бюрократичної системи у сфері дозвілля.
Основою життя для більшості молоді є саме вільне час як основний простір для самовизначення, реалізації своїх інтересів. Основне коло інтересів, норм поведінки, традицій формується в культурно-дозвіллєвої діяльності.
Дріб'язкова регламентація сприяє відчуженню людей від різноманітних форм соціальної творчості, справжніх духовних цінностей.
Педагогіка співробітництва як цілісна система, яка визначає головні напрямки, форми і методи культурно-дозвільної діяльності є основним ланкою демократизації.
Поява нових самодіяльних організацій, що діють як сукупний суб'єкт самоврядування - яскраве свідчення процесу демократизації, що йде знизу.
Подолання відчуження між особистістю і основними соціально-культурними інструментами педагогічного впливу - важливе завдання управлінського процесу. В організації виховання слід! керуватися в установах соціально-культурної діяльності такими принципами:
- від приватного інтересу особистості до її всебічному розвитку;
- від пізнавального інтересу до інтересу діяльній;
- від активного сприйняття до активної діяльності;
- від управління особистим інтересом, потребою, до суспільно-) значимої діяльності.
Особливу роль для соціолога представляє з'ясування основних типів проведення часу і механізму соціального регулювання вільного часу в процесі формування особистості.
У соціально-психологічному дослідженні на перший план висувається ставлення особистості до своєї діяльності, і звідси її поділ на самоценную і таку, яка стимулюється потребами щодо досягнення зовнішніх цілей. Педагогічний підхід охоплює переважно вивчення цілей і основних напрямків сприйняття, а також методи, форми і засоби впливу на особистість у вільний час.
Найбільш серйозні зрушення в духовній сфері, тісно пов'язані з культурно-дозвільної діяльності визначаються:
- звільненням від регламентації та уніфікації змісту та форм використання вільного часу;
- відродженням духовно-історичної спадщини;
- затвердженням плюралізму, доступності духовних цінностей;
- крахом політики ізоляціонізму.
Універсальність дозвільної діяльності з точки зору науково-змістовного і видової різноманітності унікальна. І її континіум для кожного індивіда, регіону і кожної спільності при єдиному змісті можуть значно відрізнятись. Негативний ефект супроводжується системою примусу і регламентації діяльності молоді в основних інструментах її соціалізації: сім'ї, системі освіти, середовищі спілкування. Авторитаризм, неповагу до особистісного початку, незатребуваність особистості, зневага її інтересами і потребами, жорстке обмеження свободи викликає соціально-психологічне протидія молоді і виражається в поведінкової і нормативної автономії, відчуженні молодих від батьків і викладачів. Зв'язок з усвідомленням свого внутрішнього світу, індивідуальності і соціально-професійними самовизначенням можна знайти який завжди. У результаті відбувається зіткнення протилежних тенденцій: авторитаризму у діяльності соціального педагога та його основних інструментах впливу протистоїть прагнення до самореалізації, автономізації та епатажу у молоді. А це призводить до виникнення конфліктної ситуації. Небезпека посилення цих тенденцій небезпідставні. Яскравим прикладом тому може служити поведінку фанатів на футбольних матчах і після них. Детермінованість свободи вибору об'єктивними обставинами: процесом урбанізації і відносно розвиненою соціальною інфраструктурою дозвілля в умовах ринкової економіки, яка не завжди забезпечується платоспроможним попитом.
Зв'язок розширення свободи вибору і підвищення рівня соціального відповідальності за його зміст і характер використання погано усвідомлюється молодими. А обумовленість їх розвитку акцелерацією веде до неузгодженості кордонів вікової та соціальної зрілості. Але одними повчаннями неможливо сформувати соціальну відповідальність: без складної, цікавої та самостійної діяльності молоді це нездійсненне завдання.
Залучення до культурних цінностей як засобу саморозвитку неможливо переоцінити. Але проявляються і негативні тенденції: орієнтація на престижне споживання об'єктів мистецтва, спорту та ін часто носять характер зовнішній, позбавлений духовно-морального; сприйняття змісту. Організаторам і менеджерам слід стимулювати розширення громадянських і громадських ініціатив.
Свобода вибору, права і гарантії особистості взаємообумовлені. Становлення громадянського суспільства, розвиток багатопартійності, демократизація суспільного життя - необхідні умови для самореалізації інтересів у суспільному житті. Свобода вибору і право на відпочинок невіддільні від відповідальності за їх відповідність нормам культури поведінки людей, прийнятих у суспільстві. Гарантією свободи від маніпулювання інтересами і нав&...