ика, прочитаних книгах з їх короткою оцінкою, про домашній бібліотеці і т.п.
Таким чином, нами був розглянутий лексичний аспект забезпечення реально-інформативної комунікації. Однак, орієнтація на таку комунікацію вимагає, щоб усно-мовленнєві вміння були підкріплені не тільки необхідним лексичним, але і граматичним інвентарем, а це, у свою чергу, обумовлює необхідність іншого підходу до відбору та організації граматичного матеріалу.
У діючих підручниках для 4 класу після освоєння структур з дієсловами to be, і tо have перший досліджуваної відовременние формою є форма the Present Continuous Tense [30,45,]. Вона надзвичайно нечастотна, не складає і 2% випадків вживання в мові англійської художньої прози і, крім того, не володіє достатньою комунікативної цінністю: з її допомогою можна повідомити, як правило, тільки те, що відбувається в момент мовлення. У радянській методиці тому встановилася міцна традиція навчання цієї тимчасової формі не раніше 7 класу. Цією ж традиції дотримуються понині автори підручників англійської мови в ФРН, НДР, Австрії. Але під впливом англо-американських представників прямого методу автори чинних підручників передбачають у першому році навчання до кінця III чверті роботу над Present Continuous Tense, і тільки в кінці III чверті - доспеціальний період (усне випередження) інший часовий форми - Present Indefinite. Ця позиція неодноразово критикувалася. Її негативним результатом є витіснення таких високочастотних форм, як Present і Past Indefinite формами the Present Continuous Tense аж до старших класів. Крім того, тривала робота з Present Continuous безпосередньо перед вивченням Present Indefinite ускладнює засвоєння норм вживання останнього.
Наш експеримент (проведений на педагогічній практиці в школі №8) з виявлення сформованості навичок вживання Present Indefinite і Present Continuous показав, що в мові учнів частіше спостерігалися помилки, пов'язані з вживанням Present Indefinite (у порівнянні з Present Continuous). Причину цього автор вбачає не тільки в інтуїтивному шляху формування граматичного навички, але й в організації навчання граматичним явищам у чинному УМК для 4 класу. Несвідоме засвоєння сукупності структур в Present Continuous протягом трьох місяців III чверті і подальше також інтуїтивне навчання структурам в Present Indefinite призводить до того, що до кінця IV чверті в учнів створюється плутанина в цих структурах raquo ;, і вони не в змозі провести їх чітку диференціацію і правильно будувати висловлювання в Present Indefinite Tense. Таким чином, якби послідовність вивчення граматичних явищ була іншою, тобто якби учні не були знайомі з формами Present Continuous, то принаймні бесфлектівная форма Present Indefinite affirmative сама по собі не представляла б труднощів [31,23].
Що стосується організації навчання граматиці у чинному УМК для 5 класу, то той факт, що форма Present Perfect, також володіє невисокою частотністю вживання (3,8%) і недостатньою комунікативної цінністю, вивчається безпосередньо перед структурами в Past Indefinite і усне випередження цих структур накладається на триваючу активізацію в мові форми Present Perfect, створює схожу ситуацію. І тут на увазі интерферирующего впливу такого накладення можливості досягнення необхідного навиковом рівня різко обмежені.
Вивчення форм Present Continuous і Present Perfect в діючих підручниках на початковому етапі обумовлюється тієї виключно важливою роллю raquo ;, яку в навчальному процесі відіграє наочність. Наочність використовується для моделювання фрагментів об'єктивної дійсності і ситуацій в навчальних цілях та відпрацювання мовної реакції в ситуаціях raquo ;. Це, в кінцевому рахунку, означає спрямованість процесу навчання на умовно-мовну комунікацію. Для цих цілей зазначені часові форми, що дозволяють коментувати дії, що відбуваються в момент мовлення або тільки що завершилися, цілком придатні, Якщо ж виходити з переважно міжкультурно-комунікативного характеру усного мовлення (особливо у другому році навчання), то звідси випливають щонайменше два висновки. Перше: орієнтація на міжкультурну комунікацію має своїм обов'язковою умовою оперування вивченим граматичним матеріалом на репродуктивно-продуктивному рівні - в іншому випадку мовне спілкування стає просто неможливим, як було показано вище, організація граматичного матеріалу в діючих УМК не забезпечує цієї можливості для основної маси учнів. Друге: необхідно, отже, змінити не тільки організацію, але й відбір граматичного матеріалу для початкового етапу навчання, поставивши їх на службу потребам реального спілкування. У зв'язку з цим особливе місце в методичній типології граматичних явищ повинні зайняти часи групи Indefinite. За даними лінгвостатістікі сьогодення і минулий час групи Indefinite по частотності їх вживання в мові художньої прози покривають 83,2% всієї можливої ??сфери комуніка...
