39;я і уніатства. p align="justify"> виникли в епоху Київської Русі традиційні форми навчання зберігалися аж до кінця XV ст. Йдеться про елементарне вченні при церквах і монастирях і підвищеному навчанні (прообразі учення книжного), що включало, крім читання, церковного співу та порядку богослужіння, також елементи богослов'я. Переважну роль у розвитку грамотності грало домашню освіту, навчання у грамотних людей. p align="justify"> В кінці XV-XVI ст. школи і просвітництво в Білорусії набувають нових рис. Надане багатьом містам право на самоврядування послужило стимулом розширення і зміни шкільної справи. До того ж росла потреба не тільки в елементарно грамотних, але і професійно навчених людей. p align="justify"> З кінця XVI в. розвиток освіти в Білорусії відбувалося під знаком серйозних політичних та ідеологічних змін: посилення католицької реакції, зростання патріотичного руху серед білоруського населення, протиборства римсько-католицької церкви і реформації, уніатської церкви і православної церкви.
Ці особливості білоруського пізнього Середньовіччя отримали вираження у розвитку декількох типів навчальних закладів: католицьких шкіл, міських (латинських) шкіл, уніатських шкіл, протестантських шкіл, братських шкіл. i>
При католицьких костелах і монастирях діяли латинські школи елементарного і підвищеного типу (в останніх навчання йшло за програмою семи вільних мистецтв). p align="justify"> Братські школи виникли наприкінці XVI - першій половині XVII ст. Вони перетворилися на найбільш поширений тип навчального закладу для православного білоруського населення. Діяльність братських шкіл була частиною боротьби з "латинства", з проникненням його на Схід. За типом навчання братські школи відповідали європейським міським школам. Залежно від освітнього рівня у братських школах у різних обсягах викладалися читання, письмо, граматика (церковнослов'янська, давньоруська, латинська, грецька, польська), поетика, риторика, арифметика, геометрія, астрономія, музика, філософія, богослов'я. Після того як в 1569 р. керівництво православної церкви Речі Посполитої уклало угоду про унію з католицькою церквою, в Білорусії стали виникати уніатські навчальні заклади, що відбрунькувалися від католицьких або греко-слов'янських православних шкіл. З другої половини XVII в. установою і керівництвом уніатських шкіл займалися базіліанов - уніатський чернечий орден (створений в 1617 р.). Школи готували майже виключно служителів церкви. Уніатські школи призначалися в основному для бідного населення.
Франциск Скорина жив в епоху європейського Відродження. Він переклав російською мовою і видав 23 книги Біблії. Зробив до Біблії тлумачення. Щоб її зміст було зрозуміло простому народу. Він вважається першим білоруським першодрукарем. Педагогічні погляди Франциска Скорини - значне явище в історії вітчизняної педагогіки. Головна заслуга Скорини у популяризації етико-педагогічних ідей, на яких згодом грунтувалося моральне виховання - спроба ввести в релігійно-біблійне сприйняття світські, життєстверджуючі початку. Пріоритетну роль Скорина віддавав моральному вихованню. Переосмислення ролі морального виховання в організації суспільного життя і становленні кожної особистості допомогло Ф. Скорини відродити античну ідею про людину прекрасному в моральному і фізичному відношенні. Він зміг побачити в цій ідеї можливість гармонійного розвитку людини, згідно основних постулатів християнської віри. Одна з філософсько-педагогічних заслуг Ф. Скорини полягає в тому, що він досить прогресивно для свого часу вирішив питання про суміщення інтересів суспільства і особистості у відповідності з традиціями народної педагогіки, які збігаються з положеннями християнської етики. При цьому вчений-педагог підкреслював, що моральне виховання повинно мати своєю метою становлення діяльно-активної особистості.
Продовжувачами традицій Скорини в 2-й п. XVI виступив його послідовник Симон Будний (1533-1593). С. Будного намагався використовувати найбільш поширену книгу - біблію в якості засобу для розширення кругозору співвітчизників [15; 229]. Він був одним із засновників Несвіжський друкарні, де видав найвідомішу свою книгу білоруською мовою В«КатехізисВ» в 1562 році і В«Виправдання грішної людини перед БогомВ». Останній твір потрібно вважати прикладом великої громадянської мужності філософа. Відомі також його особисті твори В«Проти хрещення дітейВ», В«Короткий доказ того, що Христос не є таким же Богом як і ОтецьВ».
За допомогою рідної мови буднів хотів навчити істинній вірі свій народ. У своїх поглядах на світ буднів виходив ...