еобхідність установити обмеження при перекладі гри слів:
гра повинна природно входити у всю систему стилістичних і образних засобів перекладу, підкорятися головної мети всього твору і не спотворювати ідейно-художній характер оригіналу;
структурно-семантичні особливості гри слів мовою перекладу повинні відображати особливості гри слів оригіналу;
гра слів повинна створюватися тільки в мові персонажів, використовують цей прийом;
гра слів може створюватися лише в типовій для неї ситуації;
гра слів не повинна компенсуватися стилістичним прийомом, чужим чи мало властивим оригіналу;
при створенні гри слів необхідно враховувати соціальні особливості читачів, для яких даний твір призначається. Створення компенсує гра слів прямо протилежно процесу нейтралізації, змушеному «згладжування» двуплановости контекстів. При вимушеній нейтралізації двупланового тексту, викликаної відмінностями в системах іноземної мови та мови перекладу, він трансформується в одноплановий [62, c. 291].
В якості часткової компенсації перекладачі використовують стилістичні засоби звукової організації висловлювання: риму, алітерацію, звукове подібність, і графічне виділення. Цей вид компенсації використовується на місці переданого і непереданного прийому. У першому випадку він посилює сприйняття гри слів, а в другому компенсує втрати частково, залучаючи увагу до переданою в іншій формі змістом.
Для посилення компенсує або створеної на зміненої семантичної основі гри слів перекладачі використовують два різновиди графічних засобів:
шрифтові виділення;
заголовні літери.
За допомогою цього прийому елементи ядра гри слів виділяються на тлі решти тексту, що привертає увагу читачів до змісту приймання й полегшує його декодування. Найбільш часто графічне посилення використовується у творах для дітей [63].
У тих випадках, коли перекладачам надається свобода творчості, ця свобода завжди формально обумовлена ??і обмежена особливостями оригіналу. Їх ігнорування нерідко призводить до грубих помилок з боку перекладачів.
Помилки, допущені при передачі гри слів, зазвичай пов'язані з невдалим вибором елементів їх ядра. Вони можуть бути поділені на три види:
як елементи ядра гри слів вибирається лексика, що позначає поняття, що перебувають поза реальності дитини;
стилістична забарвлення елементів ядра не відповідає особливостям мови дитячих творів і знижує дидактичну цінність змісту всього твору;
використовується лексика, искажающая хронологічну і фонову інформацію оригіналу [64, с.5].
Поява нових перекладів одного і того ж твору явище виправдане і закономірне. Аналіз таких перекладів дає багатий матеріал, сприяє вивченню системи перекладацьких концепцій, узагальнення позитивного досвіду недоліку в перекладацькій теорії та практиці. Відомі випадки, коли перекладач використовує переклад гри слів з попередніх перекладів. Для тих випадків, де рішення наступних перекладачів виявляється ідентичними або схожими, використовується термін «запозичення», значення якого у разі незалежного рішення приймається нами умовно. Елементи запозичення можуть бути найр...
